Вченим вдалося виділити фрагменти ДНК комах, «замурованих» у смолі

Вченим вперше вдалося виділити із комах, капсульованих у смолі, фрагменти ДНК, достатні для дослідження геному.

Для дослідів, як повідомляє Forbes, використовувалися короїди з Мадагаскару, що застрягли у смолі бурштинового дерева, а не викопний бурштин.

 

Зібрані зразки зберігалися від двох до шести років, після чого дослідники намагалися виділити ДНК комах.

Лише після ретельного очищення зразків та повторення процесу ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція, яка широко використовується для реплікації дрібних фрагментів ДНК) декілька разів, вчені змогли виділити достатньо ДНК для вивчення геному жуків.

Видання зазначає, що, на думку вчених, цей метод, імовірно, може доповнити перелік більш поширених методів аналізу ДНК, таких як екстракція із скелетного матеріалу, муміфікованих та заморожених тканин.

Разом з тим, зауважується, що практично немає шансів відтворити описану в "Парку юрського періоду" ситуацію, коли ДНК динозаврів вдалося виділити із слини муміфікованого в бурштині комара, оскільки хімічні сполуки бурштинової смоли здатні руйнувати ДНК "захоплених" організмів.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.