Ім’ям Івана Пулюя назвали планету

Ім’ям уродженця Тернопільщини, визначного українського фізика, винахідника Х-променів Івана Пулюя названо малу планету.

Про це повідомив у Фейсбуці відомий вчений, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський.

 

"Цієї миті науковці, колектив Тернопільського національного технічного Університету ім. Івана Пулюя, жителі Гримайлова чекали понад три роки. Міжнародна астрономічна спілка (IAU) назвала малу планету ім'ям Івана Пулюя (226858)Ivanpuluj=2004 TY 13, про що повідомлено у Bulletin WGSBN робочої групи з питань номенклатури небесних тіл", - написав Шендеровський.

За його словами, так реалізувався один із пунктів заходів із вшанування 175-річчя від дня народження видатного фізика зі світовим ім'ям.


Іван Пулюй народився у 1845 році у селищі Гримайлів на Тернопільщині. Вчений активно працював у галузі електротехніки.

За cконcтруйовані електричні апарати Пулюй у 1881 році отримав дипломи на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі. Очолював кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, де у 1903 році створив першу в Європі кафедру фізики й електротехніки.

Іван Пулюй системно займався фундаментальними дослідженнями природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівським через те, що німецький вчений Вільгельм Кондрад Рентген у грудні 1895 року опублікував повідомлення "Про новий тип променів", де, власне, і йшлося про Х-випромінювання.

Однак ще 14 років до цього уже існувала "лампа Пулюя", що випромінювала такі промені та перша у світі рентгенограма цілого організму дитини була зроблена саме Іваном Пулюєм.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.