Ім’ям Івана Пулюя назвали планету

Ім’ям уродженця Тернопільщини, визначного українського фізика, винахідника Х-променів Івана Пулюя названо малу планету.

Про це повідомив у Фейсбуці відомий вчений, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський.

 

"Цієї миті науковці, колектив Тернопільського національного технічного Університету ім. Івана Пулюя, жителі Гримайлова чекали понад три роки. Міжнародна астрономічна спілка (IAU) назвала малу планету ім'ям Івана Пулюя (226858)Ivanpuluj=2004 TY 13, про що повідомлено у Bulletin WGSBN робочої групи з питань номенклатури небесних тіл", - написав Шендеровський.

За його словами, так реалізувався один із пунктів заходів із вшанування 175-річчя від дня народження видатного фізика зі світовим ім'ям.


Іван Пулюй народився у 1845 році у селищі Гримайлів на Тернопільщині. Вчений активно працював у галузі електротехніки.

За cконcтруйовані електричні апарати Пулюй у 1881 році отримав дипломи на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі. Очолював кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, де у 1903 році створив першу в Європі кафедру фізики й електротехніки.

Іван Пулюй системно займався фундаментальними дослідженнями природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівським через те, що німецький вчений Вільгельм Кондрад Рентген у грудні 1895 року опублікував повідомлення "Про новий тип променів", де, власне, і йшлося про Х-випромінювання.

Однак ще 14 років до цього уже існувала "лампа Пулюя", що випромінювала такі промені та перша у світі рентгенограма цілого організму дитини була зроблена саме Іваном Пулюєм.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.