Ім’ям Івана Пулюя назвали планету

Ім’ям уродженця Тернопільщини, визначного українського фізика, винахідника Х-променів Івана Пулюя названо малу планету.

Про це повідомив у Фейсбуці відомий вчений, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський.

 

"Цієї миті науковці, колектив Тернопільського національного технічного Університету ім. Івана Пулюя, жителі Гримайлова чекали понад три роки. Міжнародна астрономічна спілка (IAU) назвала малу планету ім'ям Івана Пулюя (226858)Ivanpuluj=2004 TY 13, про що повідомлено у Bulletin WGSBN робочої групи з питань номенклатури небесних тіл", - написав Шендеровський.

За його словами, так реалізувався один із пунктів заходів із вшанування 175-річчя від дня народження видатного фізика зі світовим ім'ям.


Іван Пулюй народився у 1845 році у селищі Гримайлів на Тернопільщині. Вчений активно працював у галузі електротехніки.

За cконcтруйовані електричні апарати Пулюй у 1881 році отримав дипломи на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі. Очолював кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, де у 1903 році створив першу в Європі кафедру фізики й електротехніки.

Іван Пулюй системно займався фундаментальними дослідженнями природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівським через те, що німецький вчений Вільгельм Кондрад Рентген у грудні 1895 року опублікував повідомлення "Про новий тип променів", де, власне, і йшлося про Х-випромінювання.

Однак ще 14 років до цього уже існувала "лампа Пулюя", що випромінювала такі промені та перша у світі рентгенограма цілого організму дитини була зроблена саме Іваном Пулюєм.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище