Вчені знайшли неушкоджені клітини мозку в однієї з жертв виверження Везувію

Дослідники виявили неушкоджені клітини в головному мозку людини, яка загинула під час виверження вулкана Везувій, що знищило місто Геркуланум у 79 році після Р.Х.

Про це пише CNN.

 
Геркуланум
Фото: Andrea Schaffer

Відкриття було зроблено під час вивчення останків, вперше виявлених в 1960-х роках. За словами дослідників, жертву знайшли лежачою обличчям вниз на деревʼяному ліжку в будинку, імовірно, присвяченому поклонінню імператору Августу. На момент смерті загиблому було близько 25 років.

Антрополог з Неаполітанського університету Пʼєр Паоло Петроні, який керував дослідженням, розповів, що проєкт почався, коли він побачив "якийсь скляний матеріал, що сяяв зсередини черепа". Петроні та його колеги показали, що це "сяйво" було спричинене вітрифікацією (перехід рідини при зниженні температури у склоподібний стан – ред.) мозку жертви через високу температуру з наступним швидким охолодженням.

"Мозок, що зазнав впливу гарячого вулканічного попелу, повинен був спочатку стати рідким, а потім негайно перетворитися на склоподібний матеріал через швидке охолодження відкладень вулканічного попелу", — розповів Петроні.

Після подальшого аналізу команда виявила клітини в вітрифікованому мозку, які, за словами Петроні, "неймовірно добре збереглися зі ступенем розкладання, який неможливо знайти де-небудь ще". Дослідники також виявили неушкоджені нервові клітини в спинному мозку, які, як і мозок, були вітрифіковані.

Гвідо Джордано, вулканолог з Університету Рома Тре, який працював над дослідженням, сказав виданню, що обвуглена деревина, знайдена поряд зі скелетом, дозволила дослідникам зробити висновок, що після виверження температура в місці виявлення жертви становила понад 500 градусів.

Професор Петроні додав, що відкриття дослідників має "вирішальне значення для оцінки владою ризиків в разі можливого виверження Везувію, найнебезпечнішого вулкана у світі, який загрожує більш ніж 3 мільйонам жителів Неаполя і його околиць".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.