Вчені знайшли неушкоджені клітини мозку в однієї з жертв виверження Везувію

Дослідники виявили неушкоджені клітини в головному мозку людини, яка загинула під час виверження вулкана Везувій, що знищило місто Геркуланум у 79 році після Р.Х.

Про це пише CNN.

 
Геркуланум
Фото: Andrea Schaffer

Відкриття було зроблено під час вивчення останків, вперше виявлених в 1960-х роках. За словами дослідників, жертву знайшли лежачою обличчям вниз на деревʼяному ліжку в будинку, імовірно, присвяченому поклонінню імператору Августу. На момент смерті загиблому було близько 25 років.

Антрополог з Неаполітанського університету Пʼєр Паоло Петроні, який керував дослідженням, розповів, що проєкт почався, коли він побачив "якийсь скляний матеріал, що сяяв зсередини черепа". Петроні та його колеги показали, що це "сяйво" було спричинене вітрифікацією (перехід рідини при зниженні температури у склоподібний стан – ред.) мозку жертви через високу температуру з наступним швидким охолодженням.

"Мозок, що зазнав впливу гарячого вулканічного попелу, повинен був спочатку стати рідким, а потім негайно перетворитися на склоподібний матеріал через швидке охолодження відкладень вулканічного попелу", — розповів Петроні.

Після подальшого аналізу команда виявила клітини в вітрифікованому мозку, які, за словами Петроні, "неймовірно добре збереглися зі ступенем розкладання, який неможливо знайти де-небудь ще". Дослідники також виявили неушкоджені нервові клітини в спинному мозку, які, як і мозок, були вітрифіковані.

Гвідо Джордано, вулканолог з Університету Рома Тре, який працював над дослідженням, сказав виданню, що обвуглена деревина, знайдена поряд зі скелетом, дозволила дослідникам зробити висновок, що після виверження температура в місці виявлення жертви становила понад 500 градусів.

Професор Петроні додав, що відкриття дослідників має "вирішальне значення для оцінки владою ризиків в разі можливого виверження Везувію, найнебезпечнішого вулкана у світі, який загрожує більш ніж 3 мільйонам жителів Неаполя і його околиць".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».