США розcекретили стенограми розмов Клінтона з Путіним — одна з них про загибель «Курська»

У 2019 році на сайті електронної бібліотеки експрезидента США Білла Клінтона опублікували стенограми телефонних і особистих бесід глави держави та співробітників його адміністрації з Володимиром Путіним. Всі документи датовані 1999—2001 роками, більшість з них свого часу мали гриф «секретно».

Ці стенограми виявило російське видання Meduza.

 
Скрін із відомого інтервʼю Путіна, яке він дав ведучому CNN Ларрі Кінгу

Видання оприлюднило стенограми розмови Клінтона та Путіна у 2000 році, яка стосувалася наслідків загибелі російського підводного човна "Курськ".


Довідка. Російський атомний підводний крейсер "Курськ"
затонув 12 серпня 2000 року під час навчань у Баренцевому морі на глибині 108 метрів. Більша частина екіпажу з 118 людей загинула одразу, але в девʼятому відсіку зібралися 23 людини, які залишалися живі протягом кількох годин або навіть днів. За офіційною версією російської Генпрокуратури, на борту вибухнула торпеда.


За три місяці до катастрофи Володимир Путін виграв президентські вибори (з кінця 1999 року він виконував обовʼязки президента Росії — після дострокової відставки Бориса Єльцина).

Розмова відбулася 6 вересня 2000 року у Нью-Йорку в президентському номері готелю Waldorf Astoria.

На початку розмови Клінтон висловив співчуття Путіну через трагедію човна: "Я шкодую про все, через що вам довелося пройти через загибель "Курська". Коли відбувається щось таке, люди по всьому світу представляють себе на місці жертв та їхніх близьких, але я уявляв себе і на вашому місці. Вам, напевно, довелося зіткнутися з великою кількістю критики".

Путін у відповідь згадав про свій рейтинг, роздумуючи, як би міг його підвищити. "Мені говорили, що якби я відразу спустив туди маленький підводний човен і хоча б спробував врятувати хлопців, мої рейтинги зросли б.

Не можна дозволяти робити щось подібне заради піару. Потрібно віддавати пріоритет реальному порятунку людей […] Як не дивно, наступні опитування показали, що цей інцидент не вплинув на моє становище. Але я дуже боюся, що щось подібне може повторитися", — сказав Путін.

Також, судячи з розсекреченої стенограми розмови з Клінтоном, Путін дійсно якийсь час знав, що більшість моряків загинули, але не хотів розкривати цю інформацію.

"Ми не могли розповісти родичам, але в корпусі була діра розміром близько двох метрів, через яку затопило перші три відсіки підводного човна. Я навіть не знаю, як ми можемо витягти тіла. У цих водах багато тріски — плоті на кістках може не залишитися. Ми намагалися спустити на гальмах весь цей галас, але деякі люди дивні, і вони просто продовжували його підживлювати", — додав Путін.

ЗМІ наводять тодішні результати соцопитування, які показують, що рейтинг Путіна дійсно не постраждав через загибель "Курська".

Також видання пригадує інтервʼю Путіна, яке він дав ведучому CNN Ларрі Кінгу через два дні після зустрічі з Клінтоном. У відповідь на питання, що ж сталося з "Курськом", Путін з посмішкою відповів: "Він потонув". Ця фраза і ця посмішка стали головним, що запамʼяталося з інтервʼю, зазначають журналісти.

Крім того, ЗМІ нагадують, що 12 серпня 2000 року — в день, коли затонув "Курськ" — Путін поїхав у відпустку в Сочі. Про катастрофу президенту повідомили на наступний день, а громадськості — лише 14 серпня. Путін не перервав свою відпустку до 18 серпня.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.