США розcекретили стенограми розмов Клінтона з Путіним — одна з них про загибель «Курська»

У 2019 році на сайті електронної бібліотеки експрезидента США Білла Клінтона опублікували стенограми телефонних і особистих бесід глави держави та співробітників його адміністрації з Володимиром Путіним. Всі документи датовані 1999—2001 роками, більшість з них свого часу мали гриф «секретно».

Ці стенограми виявило російське видання Meduza.

 
Скрін із відомого інтервʼю Путіна, яке він дав ведучому CNN Ларрі Кінгу

Видання оприлюднило стенограми розмови Клінтона та Путіна у 2000 році, яка стосувалася наслідків загибелі російського підводного човна "Курськ".


Довідка. Російський атомний підводний крейсер "Курськ"
затонув 12 серпня 2000 року під час навчань у Баренцевому морі на глибині 108 метрів. Більша частина екіпажу з 118 людей загинула одразу, але в девʼятому відсіку зібралися 23 людини, які залишалися живі протягом кількох годин або навіть днів. За офіційною версією російської Генпрокуратури, на борту вибухнула торпеда.


За три місяці до катастрофи Володимир Путін виграв президентські вибори (з кінця 1999 року він виконував обовʼязки президента Росії — після дострокової відставки Бориса Єльцина).

Розмова відбулася 6 вересня 2000 року у Нью-Йорку в президентському номері готелю Waldorf Astoria.

На початку розмови Клінтон висловив співчуття Путіну через трагедію човна: "Я шкодую про все, через що вам довелося пройти через загибель "Курська". Коли відбувається щось таке, люди по всьому світу представляють себе на місці жертв та їхніх близьких, але я уявляв себе і на вашому місці. Вам, напевно, довелося зіткнутися з великою кількістю критики".

Путін у відповідь згадав про свій рейтинг, роздумуючи, як би міг його підвищити. "Мені говорили, що якби я відразу спустив туди маленький підводний човен і хоча б спробував врятувати хлопців, мої рейтинги зросли б.

Не можна дозволяти робити щось подібне заради піару. Потрібно віддавати пріоритет реальному порятунку людей […] Як не дивно, наступні опитування показали, що цей інцидент не вплинув на моє становище. Але я дуже боюся, що щось подібне може повторитися", — сказав Путін.

Також, судячи з розсекреченої стенограми розмови з Клінтоном, Путін дійсно якийсь час знав, що більшість моряків загинули, але не хотів розкривати цю інформацію.

"Ми не могли розповісти родичам, але в корпусі була діра розміром близько двох метрів, через яку затопило перші три відсіки підводного човна. Я навіть не знаю, як ми можемо витягти тіла. У цих водах багато тріски — плоті на кістках може не залишитися. Ми намагалися спустити на гальмах весь цей галас, але деякі люди дивні, і вони просто продовжували його підживлювати", — додав Путін.

ЗМІ наводять тодішні результати соцопитування, які показують, що рейтинг Путіна дійсно не постраждав через загибель "Курська".

Також видання пригадує інтервʼю Путіна, яке він дав ведучому CNN Ларрі Кінгу через два дні після зустрічі з Клінтоном. У відповідь на питання, що ж сталося з "Курськом", Путін з посмішкою відповів: "Він потонув". Ця фраза і ця посмішка стали головним, що запамʼяталося з інтервʼю, зазначають журналісти.

Крім того, ЗМІ нагадують, що 12 серпня 2000 року — в день, коли затонув "Курськ" — Путін поїхав у відпустку в Сочі. Про катастрофу президенту повідомили на наступний день, а громадськості — лише 14 серпня. Путін не перервав свою відпустку до 18 серпня.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.