США розcекретили стенограми розмов Клінтона з Путіним — одна з них про загибель «Курська»

У 2019 році на сайті електронної бібліотеки експрезидента США Білла Клінтона опублікували стенограми телефонних і особистих бесід глави держави та співробітників його адміністрації з Володимиром Путіним. Всі документи датовані 1999—2001 роками, більшість з них свого часу мали гриф «секретно».

Ці стенограми виявило російське видання Meduza.

 
Скрін із відомого інтервʼю Путіна, яке він дав ведучому CNN Ларрі Кінгу

Видання оприлюднило стенограми розмови Клінтона та Путіна у 2000 році, яка стосувалася наслідків загибелі російського підводного човна "Курськ".


Довідка. Російський атомний підводний крейсер "Курськ"
затонув 12 серпня 2000 року під час навчань у Баренцевому морі на глибині 108 метрів. Більша частина екіпажу з 118 людей загинула одразу, але в девʼятому відсіку зібралися 23 людини, які залишалися живі протягом кількох годин або навіть днів. За офіційною версією російської Генпрокуратури, на борту вибухнула торпеда.


За три місяці до катастрофи Володимир Путін виграв президентські вибори (з кінця 1999 року він виконував обовʼязки президента Росії — після дострокової відставки Бориса Єльцина).

Розмова відбулася 6 вересня 2000 року у Нью-Йорку в президентському номері готелю Waldorf Astoria.

На початку розмови Клінтон висловив співчуття Путіну через трагедію човна: "Я шкодую про все, через що вам довелося пройти через загибель "Курська". Коли відбувається щось таке, люди по всьому світу представляють себе на місці жертв та їхніх близьких, але я уявляв себе і на вашому місці. Вам, напевно, довелося зіткнутися з великою кількістю критики".

Путін у відповідь згадав про свій рейтинг, роздумуючи, як би міг його підвищити. "Мені говорили, що якби я відразу спустив туди маленький підводний човен і хоча б спробував врятувати хлопців, мої рейтинги зросли б.

Не можна дозволяти робити щось подібне заради піару. Потрібно віддавати пріоритет реальному порятунку людей […] Як не дивно, наступні опитування показали, що цей інцидент не вплинув на моє становище. Але я дуже боюся, що щось подібне може повторитися", — сказав Путін.

Також, судячи з розсекреченої стенограми розмови з Клінтоном, Путін дійсно якийсь час знав, що більшість моряків загинули, але не хотів розкривати цю інформацію.

"Ми не могли розповісти родичам, але в корпусі була діра розміром близько двох метрів, через яку затопило перші три відсіки підводного човна. Я навіть не знаю, як ми можемо витягти тіла. У цих водах багато тріски — плоті на кістках може не залишитися. Ми намагалися спустити на гальмах весь цей галас, але деякі люди дивні, і вони просто продовжували його підживлювати", — додав Путін.

ЗМІ наводять тодішні результати соцопитування, які показують, що рейтинг Путіна дійсно не постраждав через загибель "Курська".

Також видання пригадує інтервʼю Путіна, яке він дав ведучому CNN Ларрі Кінгу через два дні після зустрічі з Клінтоном. У відповідь на питання, що ж сталося з "Курськом", Путін з посмішкою відповів: "Він потонув". Ця фраза і ця посмішка стали головним, що запамʼяталося з інтервʼю, зазначають журналісти.

Крім того, ЗМІ нагадують, що 12 серпня 2000 року — в день, коли затонув "Курськ" — Путін поїхав у відпустку в Сочі. Про катастрофу президенту повідомили на наступний день, а громадськості — лише 14 серпня. Путін не перервав свою відпустку до 18 серпня.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.