Наводницьку башту «Київської фортеці» завершать укріплювати у грудні

Першочергові протиаварійні роботи у Наводницькій башті (1839 р.), яка входить до Національного музею «Київська фортеця», планують завершити у грудні.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Музей дуже радий, що місто знайшло у такий нелегкий час необхідні кошти для порятунку башти. Загалом на порятунок цього об'єкта виділено більше 10 млн грн. Роботи включають лише першочергові протиаварійні заходи – накрити башту, прибрати сміття, укріпити фундаменти та частково стіни", – розповів заступник генерального директора музею Андрій В'ялець.

Нині тривають роботи з будівництва та перекладання верхньої частини зовнішньої стіни, на яку має спиратися конструкція даху.

За словами заступника гендиректора музею, робітники перекладають аутентичну цеглу, а там, де вона зруйнована, використовують сучасні матеріали.

В'ялець розповів, що музейники створили концепцію музеєфікації, яку впровадять після повного завершення реставрації.

"Концепція передбачає створення музейно-мистецького комплексу, головну роль у якому відіграватиме Музей українських повстань та революцій. Також ми плануємо розмістити тут творчі майстерні, акустичний зал у дворі башти – накривши його дахом, створивши всі належні умови", – розповів В'ялець.


Наводницька башта, побудована у 1833-1839 рр., розташована на краю Печерської височини. Споруда є складовою частиною Київської фортеці – пам'ятки фортифікаційного мистецтва ХVІІІ-ХІХ ст.

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося

Як ми перемогли тої весни?

Весна 2014-го. Завдяки чому Україна вистояла? Як віднайшла сили встояти серед підлих ударів, у хаосі зради і слабкості, помилок і дурниць, віроломства й невпевненості?..Відповідь лише одна — завдяки Людям! Завдячуючи Українцям — відомим і ні — сильним і звичайним, тим, котрі роблять те, що повинні. Тим, які знайшли в собі сили і мужність дати відсіч потужному й підступному ворогові.