Наводницьку башту «Київської фортеці» завершать укріплювати у грудні

Першочергові протиаварійні роботи у Наводницькій башті (1839 р.), яка входить до Національного музею «Київська фортеця», планують завершити у грудні.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Музей дуже радий, що місто знайшло у такий нелегкий час необхідні кошти для порятунку башти. Загалом на порятунок цього об'єкта виділено більше 10 млн грн. Роботи включають лише першочергові протиаварійні заходи – накрити башту, прибрати сміття, укріпити фундаменти та частково стіни", – розповів заступник генерального директора музею Андрій В'ялець.

Нині тривають роботи з будівництва та перекладання верхньої частини зовнішньої стіни, на яку має спиратися конструкція даху.

За словами заступника гендиректора музею, робітники перекладають аутентичну цеглу, а там, де вона зруйнована, використовують сучасні матеріали.

В'ялець розповів, що музейники створили концепцію музеєфікації, яку впровадять після повного завершення реставрації.

"Концепція передбачає створення музейно-мистецького комплексу, головну роль у якому відіграватиме Музей українських повстань та революцій. Також ми плануємо розмістити тут творчі майстерні, акустичний зал у дворі башти – накривши його дахом, створивши всі належні умови", – розповів В'ялець.


Наводницька башта, побудована у 1833-1839 рр., розташована на краю Печерської височини. Споруда є складовою частиною Київської фортеці – пам'ятки фортифікаційного мистецтва ХVІІІ-ХІХ ст.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.