Президентом Національної академії наук став академік Загородній

Президентом Національної академії наук України обрали директора Інституту теоретичної фізики академіка Анатолія Глібовича Загороднього.

Про це повідомляє пресслужба академії у Facebook.

 

Загородньому 69 років, він родом з Полтавщини. Загородній очолює Комісію по роботі з науковою молоддю НАН України, входить до Наукового товариства імені Шевченка та Українського фізичного товариства.

Зазначимо, що Загороднього називали найбільш імовірним кандидатом.

Загородній виступав за реформу фінансування науки і пропонував давати кошти найбільш ефективним командам учених. Він також єдиний із керівництва НАН, хто підтримав "Дні науки" — всеукраїнську подію, яка популяризує науку для школярів та студентів.

В аудиторському звіті десяткам співробітників НАНУ закидають неефективну роботу за сумісництвом. В академії звіт розкритикували. Загородньому теж закидають, що він суміщає кілька посад.

Як видно з декларації академіка за 2019 рік, він отримує понад 600 тисяч гривень на рік зарплати в НАНУ як на основному місці роботи, 153 тисячі за сумісництвом в Інституті теоретичної фізики НАНУ та понад 200 тисяч гривень гонорарів від різних установ. Плюс понад 180 тисяч гривень пенсії і 61 тисячу довічних виплат за звання академіка.


Нагадуємо, на посаду президента НАНУ претендували Загородній, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук, директор Інституту біохімії Сергій Комісаренко, ексвіцепремʼєр Володимир Семиноженко та голова Ради НБУ Богдан Данилишин, який зняв свою кандидатуру з конкурсу.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.