МКІП рекомендують включити борщ до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини

Експертна рада питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики рекомендує відомству включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини український борщ та ще 4 елементи.

Про це Укрінформу повідомили у МКІП.

 

"Відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, за результатами якого було рекомендовано МКІП включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 5 елементів НКС, а саме: культура приготування українського борщу; технологія створення клембівської сорочки "з квіткою"; великоднє гуляння "Водити Володара" в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області; борщівська народна вишивка; карпатське ліжникарство", - зазначили у відомстві.

Голова громадської організації "Інститут культури України", кулінарний експерт Євген Клопотенко на сайті ГО прокоментував ініціативу щодо внесення приготування страви до НКС:

"Ця ініціатива в мене з'явилася рік тому. Я зібрав однодумців: фольклористів, істориків, аналітиків, людей, які мають відношення до культурної спадщини. Ми об'єдналися в громадську організацією і пройшли нелегкий процедурний шлях. І сьогодні борщ вже в цьому списку".

Заступник голови "Інституту культури України" Марина Соботюк зазначила, що протягом року представники організації варили борщ у різних регіонах. Під час експедиції їх найбільше вразив борщ з крові щойно заколеного кабана. "Загалом кожна громада, родина приймали нас охоче. Ми знайшли в кожному регіоні дійсно унікальні рецепти", - додала вона.

Це може стати першим випадком, коли до Національного переліку буде внесений загальноукраїнський елемент (борщ), а не регіональний.

У міністерстві також наголосили, що вся робота ініціативних людей – це важливий крок в рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, яку здійснює ГО "Інститут культури України".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».