На Полтавщині археологи знайшли ковзани часів Русі

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби

Археологи дослідили багатошарове поселення Решетилівка-ІІІ. Воно потрапило в межі будівництва обходу однойменного населеного пункту під час реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро – Решетилівка.

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

Поселення відкрили археологи Олександр Супруненко та В'ячеслав Шерстюк у 2015 році під час обстеження проектованого обходу смт. Решетилівка. Але якщо п'ять років тому було відомо лише про сам факт існування давнього поселення, цьогорічні розкопки дали можливість дізнатись про нього чимало цікавого.

 

Поселення виявилось багатошаровим: там археологи зафіксували три культурно-хронологічних горизонти.

Найраніші об'єкти пов'язані з життям та господарською діяльністю представників катакомбної культури - племені середньобронзового часу (ХХ-XVII ст. до н.е.). Серед знахідок цього часу – фрагменти горщиків оздоблених відбитками шнура.

Другий горизонт - об'єкти, що залишили по собі представники чорноліської культури, які жили на цих теренах у пізньобронзовий –ранньозалізний час (XI – VIII ст. до н. е.). Із знахідок виявлено фрагменти кераміки з проколами під вінцем та оздоблені наліпним валиком, а також бронзову шпильку та бронзову проколку ромбовидної форми.

А найцікавішою, мабуть, виявилась знахідка, якій може бути трохи більше тисячі років. Це - ковзани, зроблені із кістки, які попередньо датовані Х-ХІІІ ст. Їх виявили у культурному шарі поселення на глибині 0,5 м від сучасної поверхні.

 

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби. Схожі знахідки траплялись раніше під час розкопок у Чернігові.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.