На Полтавщині археологи знайшли ковзани часів Русі

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби

Археологи дослідили багатошарове поселення Решетилівка-ІІІ. Воно потрапило в межі будівництва обходу однойменного населеного пункту під час реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро – Решетилівка.

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

Поселення відкрили археологи Олександр Супруненко та В'ячеслав Шерстюк у 2015 році під час обстеження проектованого обходу смт. Решетилівка. Але якщо п'ять років тому було відомо лише про сам факт існування давнього поселення, цьогорічні розкопки дали можливість дізнатись про нього чимало цікавого.

 

Поселення виявилось багатошаровим: там археологи зафіксували три культурно-хронологічних горизонти.

Найраніші об'єкти пов'язані з життям та господарською діяльністю представників катакомбної культури - племені середньобронзового часу (ХХ-XVII ст. до н.е.). Серед знахідок цього часу – фрагменти горщиків оздоблених відбитками шнура.

Другий горизонт - об'єкти, що залишили по собі представники чорноліської культури, які жили на цих теренах у пізньобронзовий –ранньозалізний час (XI – VIII ст. до н. е.). Із знахідок виявлено фрагменти кераміки з проколами під вінцем та оздоблені наліпним валиком, а також бронзову шпильку та бронзову проколку ромбовидної форми.

А найцікавішою, мабуть, виявилась знахідка, якій може бути трохи більше тисячі років. Це - ковзани, зроблені із кістки, які попередньо датовані Х-ХІІІ ст. Їх виявили у культурному шарі поселення на глибині 0,5 м від сучасної поверхні.

 

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби. Схожі знахідки траплялись раніше під час розкопок у Чернігові.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.