На Хортиці виявили поховання скіфського воїна-гіганта

На острові Хортиця в Запоріжжі виявили унікальне поховання скіфського воїна, захороненого близько 2500 років тому.

Виявила пам'ятку археологічна експедиція Національного заповідника "Хортиця", яку очолює провідний науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії, археології та природи, кандидат історичних наук Дмитро Никоненко, повідомляє сайт заповідника.

 

Вхід до триметрової завглибшки земляної катакомби, де похований скіф, був закладений великою кількістю важких гранітних валунів. Як пояснюють науковці, це було зроблено для того, щоб захистити поховання від грабіжників.

За мірками свого часу, похований воїн був просто гігантом – його зріст сягає близько 1,8 метра.

У похованні археологи також виявили залізний ніж із кістяним руків'ям, рештки сагайдака з бронзовими стрілами та жертовну їжу (кості барана).

Знайдений чоловік був воїном-лучником, кочівником, роблять висновок археологи.

"Експедиція національного заповідника "Хортиця" протягом двох місяців працювала на ґрунтовому скіфському могильнику. Нам вдалося знайти непограбоване, що є рідкістю, скіфське поховання. Це чоловік, коли він помер, йому було років 35-40″, – розповів керівник експедиції Дмитро Никоненко.

На тазових кістках дослідники побачили сліди, які свідчать про те, що чоловік проводив на коні більшість часу.

"Це не землероб, це воїн-скіф", – робить висновок археолог.

Цікаво, що над цим похованням у давнину було влаштовано кромлех – коло із гранітних каменів, символ сонця, відомий у культурах багатьох давніх народів.

"Поховальна споруда була глибокою. Глибина могильної ями – 3 метри. Вона була непроста, це катакомба, тобто спочатку виривали вхідну яму, потім робили нішу – підземну будівлю, підземний дім, куди клали загиблого.

Вхід до ями забудовували великим камінням. Зазвичай, це один два камені, а ми маємо справу з великою кількістю каменів, частина яких важить більше ніж 200 кг". – додав Никоненко.

Археологи вказують, що зріст воїна – 1,8 м – дуже високий на той час, адже скіфи зазвичай були близько 1,6 м заввишки.

Як розповів директор Національного заповідника "Хортиця" Максим Остапенко, у 1995 році він знайшов на цьому місці скіфське поховання жінки, в якому було дзеркальце, намисто і посудина, з якої пили вино – канфар. Всі ці речі були імпортні й виготовлені на території Єгипту.

Археологи говорять, що подібні знахідки свідчать про те, що острів Хортиця був важливим скіфським місцем, де розташовувалось городище, повз яке проходили переправи, і місце торгівлі з грецькими купцями.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.