Спецпроект

Біля меморіалу жертвам Голодомору відновили вивіску Фельдман екопарку

Назву "Фельдман екопарк" біля Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору на виїзді з Харкова відновили після повалення. Представники Інституту національної пам'яті вважають, що літери на цьому місці є недоречними. А автор скульптури на меморіалі Олександр Рідний називає вивіску ганьбою.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Напис повалили 6 листопада. Минулого тижня представники екопарку його відновили. Літери тепер приварені, зроблені з більш міцного матеріалу, повідомив Суспільному речник екопарку Олексій Костюченко.

Напис охороняють люди у балаклавах.

"Їх достатньо, щоб дати відсіч бандитам. Я скажу так: це в жодному разі не реклама. Це найменування організації, яка проводить поруч з меморіалом свою діяльність", — говорить адвокат екопарку Олексій Стовба.

До екопарку звернулися представники Інституту національної пам'яті.

"Тема Голодомору і пам'яті про цю страшну трагедію є дуже чутливою на сьогоднішній день. Так, тут немає поховань, але цей Меморіал наразі єдине впорядковане місце пам'яті в Харківській області", — каже представниця Інституту національної пам'яті на Харківщині Марія Тахтаулова.

"Ми дуже стурбовані цією ситуацією і вважаємо, що подібні рекламні написи є, як мінімум, недоречними на цьому місці", — додала вона.

У самому ж екопарку так не вважають.

"Я вважаю, що це сусідство не несе жодної загрози національній пам'яті. Звісно, ми відкриті до діалогу, будемо обговорювати, але жодним бандитським діям ми не підкоримось — будемо давати відсіч", — сказав Стовба.

"Якщо, попри наші зусилля, щось буде знесено, воно буде відновлено", — додав він.

Встановлення напису автор скульптури на меморіалі Олександр Рідний називає "ганьбою": "Це просто жах. Картинка жахлива. Всіляке було, але, не знаю. Як на мене, це ганьба".

Повалення вивіски розслідують як хуліганство. Підозрюваних немає, повідомили у пресслужбі поліції області. Екопарк у поваленні літер звинувачує політичну партію "Національний корпус". Її представники опублікували відео повалення. Лідер осередку Костянтин Немічев каже, що це зробили "невідомі патріоти".

Нагадаємо, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Також, раніше повідомлялось, що біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.