Спецпроект

Невідомі прибрали прізвище нардепа від пам'ятника жертвам Голодомору під Харковом

У п'ятницю вдень, 6 листопада, група людей більш ніж з десяти чоловік прибрала напис "Фельдман еко-парк", яку раніше встановили на тлі пам'ятника жертвам Голодомору. Відповідні відео з'явилися в соціальних мережах. Керівник харківського "Нацкорпусу" говорить, що напис прибрали "невідомі патріоти".

Про це повідомляє Kharkiv Today.

 

Користувачі соцмереж відзначили, що напис прибрали представники харківського "Нацкорпусу". Його керівник Костянтин Немічев повідомив, що за цим стоять "невідомі патріоти".

"За моєю інформацією, це невідомі патріоти, яким не сподобалася реклама, де був напис "Фельдман еко парк", на тлі такого сакрального місця, як Меморіал жертвам Голодомору", — зазначив Немічев.

За його словами, на місці чергували дві машини охорони. Судячи з результату, вони або погано працювали, або охороняли що завгодно, але не літери.

Сам Немічев має намір звернутися до суду, до Малоданилівської ОТГ, а також до Харківської облради. За його інформацією, Фельдман не мав права встановлювати там свої об'єкти.


Нагадаємо
, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Також, раніше повідомлялось, що біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.