Спецпроект

Біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю

На території Фельдман Екопарк, що розташований поруч із Меморіалом жертвам Голодомору, буде побудований історико-культурно-освітній комплекс, частиною якого стане православна каплиця для поминання пам'яті невинних жертв.

Як повідомили Depo.Харків в Екопарку, будівництво каплиці планується почати найближчим часом.

 

Нагадаємо, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Історико-культурно-освітній комплекс створюватиметься на території, яку зараз тимчасово займає "Долина альпака". Він буде включати в себе серйозні освітні проекти, в тому числі музеї та виставки під відкритим небом, буде знайомити з історією України і культурою народів світу, залучати креативну молодь.

Крім того, там будуть розміщені освітньо-інформаційні стенди, що стосується трагічного минулого, зокрема, про Голодомор і Голокост, а також про права тварин і про цінності життя всіх мешканців нашої планети.

"Враховуючи сусідство з меморіалом, до створення комплексу підійдуть з усією серйозністю, зокрема, буде побудована каплиця для поминання жертв Голодомору. Та й в цілому Фельдман Екопарк завжди приділяв увагу темі пам'яті жертв Голодомору.

У День пам'яті жертв Голодомору (28 листопада) в Екопарку, як і завжди, нічого очікувати розважальних заходів. На центральній алеї наші співробітники і гості запалять свічки в пам'ять про загиблих. Ми щорічно, і в цьому році також, проводимо роботи з благоустрою Меморіалу - розповів адвокат Фельдман Екопарк Олексій Стовба.

- Тому мені абсолютно незрозумілі ті звинувачення в неповазі до пам'яті жертв, які зараз лунають на нашу адресу в телеграм-каналах і деяких ЗМІ. У Києві паби спокійно сусідять з меморіальним комплексом Голодомору, а наш екологічний проект чомусь викликав таку реакцію.

Вважаю, що вони інспіровані політиканами правого спрямування з метою зганьбити нашу репутацію і отримати дивіденди від розпалювання національної та релігійної ворожнечі. Ми цього не допустимо.

Після виборів про деяких політиків почнуть забувати. Тому вони хочуть нагадати про себе. При цьому на те, що в радіусі кілометра від Меморіалу є розважальні заклади, ресторани, інші комерційні об'єкти, уваги не звертають.

Як і на те, що в Екопарку проходять реабілітацію діти з особливими потребами, ветерани АТО. Тобто тут не тільки шанують пам'ять про жертв минулого, а й допомагають тим, хто цього потребує зараз".

Стовба підкреслив, що те, що Меморіал жертвам Голодомору є сусідами з територією Фельдман Екопарк, вже використовується для залучення уваги людей до пам'яті про цю трагедію.

Під час Балу хризантем, на якому побували сотні тисяч людей із усіх регіонів України, гіди екопарку рекомендували гостям побувати і на розташованому поруч Меморіалі.

Він також зазначив, що Фонд Олександра Фельдмана, проектом якого є Фельдман Екопарк, вже майже чверть століття займається питаннями історичної пам'яті і толерантності: реалізовані проекти "Пам'ять і вдячність", "Спадщина", Інститут прав людини і толерантності, "Музей релігій".

Фонд брав участь у проекті по створенню парку Голодомору в Ізраїлі. У Галереї "АВЕК" проходила виставка розсекречених архівних документів про трагедію Голодомору, в рамках якої відбувся всеукраїнський круглий стіл істориків, що зробив істотний вплив на ініціацію процесу світового визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.