In memoriam. Померла віце-президентка Світового Конгресу Українців Анна Кисіль

Відійшла у засвіти відома громадська діячка української діаспори в Канаді, бізнесвумен та меценатка Анна Кисіль – голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій та віце-президентка Світового Конгресу Українців.

Про це йдеться на сторінці Diaspora.ua.

 

Пані Анна народилася у м. Яремче на Івано-Франківщині. Освіту та фах здобула у Львівському будівельному технікумі (цивільне будівництво) і Львівському політехнічному інституті, де отримала спеціальність інженера-викладача будівельних дисциплін.

З 1990 року пані Анна жила та працювала у Канаді, де їй вдалося розбудувати успішний бізнес – Мeest Corporation Inc. (доставка приватних та комерційних вантажів в Україну та інші країни), виробництво "Росан-Пак" (Україна), компанія Мeest Media, а також відомий в Торонто ресторан "Золотий лев" та банкетний зал "Княжий двір", де відбувається чимало заходів української громади.

Водночас з початку 2000-х років пані Анна була активною діячкою української діаспори – президенткою громадської організації "Четверта хвиля" та члекинею Ради директорів Конгресу українців Канади (відділ Торонто) і Ради директорів Світового конгресу українців (очолювала Раду культури).

А також пані Анна завжди щедро жертвувала кошти на розвиток української культури та освіти в Україні і діаспорі, зокрема фінансово підтримувала діяльність дитячих центрів в Україні, бібліотек, видавництв і різних проектів, доклала чимало зусиль до створення підручника "Крок 2" з української мови для діаспори, допомагала реалізовувати освітянські й культурні проекти Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".

"Очевидно, повне усвідомлення нами її величезного внеску в розвиток української справи та гідне вшанування ще попереду. А наразі величезна кількість українців в Канаді, Україні, світових діаспорних організаціях, хто знав п.Анну у невимовному сумі через її раптовий відхід у кращий світ" - йдеться у повідомленні.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.