In memoriam. Померла віце-президентка Світового Конгресу Українців Анна Кисіль

Відійшла у засвіти відома громадська діячка української діаспори в Канаді, бізнесвумен та меценатка Анна Кисіль – голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій та віце-президентка Світового Конгресу Українців.

Про це йдеться на сторінці Diaspora.ua.

 

Пані Анна народилася у м. Яремче на Івано-Франківщині. Освіту та фах здобула у Львівському будівельному технікумі (цивільне будівництво) і Львівському політехнічному інституті, де отримала спеціальність інженера-викладача будівельних дисциплін.

З 1990 року пані Анна жила та працювала у Канаді, де їй вдалося розбудувати успішний бізнес – Мeest Corporation Inc. (доставка приватних та комерційних вантажів в Україну та інші країни), виробництво "Росан-Пак" (Україна), компанія Мeest Media, а також відомий в Торонто ресторан "Золотий лев" та банкетний зал "Княжий двір", де відбувається чимало заходів української громади.

Водночас з початку 2000-х років пані Анна була активною діячкою української діаспори – президенткою громадської організації "Четверта хвиля" та члекинею Ради директорів Конгресу українців Канади (відділ Торонто) і Ради директорів Світового конгресу українців (очолювала Раду культури).

А також пані Анна завжди щедро жертвувала кошти на розвиток української культури та освіти в Україні і діаспорі, зокрема фінансово підтримувала діяльність дитячих центрів в Україні, бібліотек, видавництв і різних проектів, доклала чимало зусиль до створення підручника "Крок 2" з української мови для діаспори, допомагала реалізовувати освітянські й культурні проекти Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".

"Очевидно, повне усвідомлення нами її величезного внеску в розвиток української справи та гідне вшанування ще попереду. А наразі величезна кількість українців в Канаді, Україні, світових діаспорних організаціях, хто знав п.Анну у невимовному сумі через її раптовий відхід у кращий світ" - йдеться у повідомленні.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть