“Вільні творити майбутнє” – стартувала кампанія і заходи до Дня Гідності та Свободи

16 листопада в “Укрінформі” Національний музей Революції Гідності представив програму заходів до сьомої річниці подій на Майдані. Цього ж дня по Києву та всій Україні розпочалася соціальна кампанія “Вільні творити майбутнє” за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам’яті, Київської міської державної адміністрації.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Інформаційна соціальна кампанія у 2020 році відбувається під започаткованим 2019 року гаслом "Вільні творити майбутнє". Вона нагадує, що попри різні політичні погляди, українці вміють об'єднуватися задля відстоювання основних цінностей, а прагнення свободи пробуджує гідність.

Так було у 2004 році під час Помаранчевої революції та у 2013-2014 роках під час Революції Гідності, зазначає команда Національного музею Революції Гідності. Завантажити матеріали соціальної кампанії можна за посиланням.

Цьогорічна програма заходів має два основних фокуси – це орієнтація на регіональні аспекти Революції Гідності та орієнтація на молодь, розповів під час пресконференції голова УІНП Антон Дробович.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло наголосив, що згідно з опитуваннями на сьогодні понад 70% українців вважають, що необхідно вшановувати пам'ять учасників Майдану та героїв Небесної Сотні.

Серед заходів до Дня Гідності та Свободи він виділив конкурс наукових студентських робіт імені Сергія Кемського, що стартував втретє, а також виставку плакатів Миколи Гончарова в Одесі та виставку "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" у Дніпрі, присвячену Маркіянові Паславському, загиблому добровольцеві батальйону "Донбас".

У Києві, на Майдані Незалежності, до березня триватиме вулична графічна виставка "Мальована історія Майдану", створена на основі графічного роману Олександра Ком'яхова.

"У ній представимо хронологію подій, топографію Майдану, аудіофайли з розповідями очевидців", – розповів Ігор Пошивайло.

У пресконференції також взяла участь голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Послухати виступи усіх спікерів можна у відеозаписі.

Безпосередньо 21 листопада, у День Гідності та Свободи, відбудуться державні заходи: покладання квітів до пам'ятників і місць поховання видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України у XX столітті, загиблих під час Революції Гідності та російсько-української війни.


10:00–11:00: молебень і покладання квітів біля каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ на алеї Героїв Небесної Сотні, 6 (станція метро "Хрещатик", верхній вихід).


10:00–19:00: упродовж дня можна долучитися до екскурсійних програм, зокрема оглянути експозицією "Назустріч свободі", пройти маршрутом "Місця Революції Гідності" у центральній частині Києва, а також замовити аудіотур "Майдан. Прогулянка".


10:00–19:00: виставка дитячого малюнка на тему гідності та свободи в експозиції виставкового простору просто неба "М³: Майдан. Меморіал. Музей" ("Куб") на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Також у цьому просторі діє виставка, присвячена подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.


Також команда Національного музею Революції Гідності закликає користувачів соцмереж долучатися до флешмобу #бути_гідним: під цим хештегом ділитися спогадами і роздумами про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. А ще – 21 листопада пов'язати на одяг, рюкзак, сумку чи автомобіль синьо-жовту стрічку, адже саме за такими стрічками з першого дня Євромайдану можна було розпізнати його прихильників, це був спосіб виявити солідарність та свою позицію.


Детально з програмою заходів можна ознайомитися на сайті Національного музею Революції Гідності або на сторінці тематичної події у Фейсбуці. Програма оновлюється.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.