“Вільні творити майбутнє” – стартувала кампанія і заходи до Дня Гідності та Свободи

16 листопада в “Укрінформі” Національний музей Революції Гідності представив програму заходів до сьомої річниці подій на Майдані. Цього ж дня по Києву та всій Україні розпочалася соціальна кампанія “Вільні творити майбутнє” за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам’яті, Київської міської державної адміністрації.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Інформаційна соціальна кампанія у 2020 році відбувається під започаткованим 2019 року гаслом "Вільні творити майбутнє". Вона нагадує, що попри різні політичні погляди, українці вміють об'єднуватися задля відстоювання основних цінностей, а прагнення свободи пробуджує гідність.

Так було у 2004 році під час Помаранчевої революції та у 2013-2014 роках під час Революції Гідності, зазначає команда Національного музею Революції Гідності. Завантажити матеріали соціальної кампанії можна за посиланням.

Цьогорічна програма заходів має два основних фокуси – це орієнтація на регіональні аспекти Революції Гідності та орієнтація на молодь, розповів під час пресконференції голова УІНП Антон Дробович.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло наголосив, що згідно з опитуваннями на сьогодні понад 70% українців вважають, що необхідно вшановувати пам'ять учасників Майдану та героїв Небесної Сотні.

Серед заходів до Дня Гідності та Свободи він виділив конкурс наукових студентських робіт імені Сергія Кемського, що стартував втретє, а також виставку плакатів Миколи Гончарова в Одесі та виставку "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" у Дніпрі, присвячену Маркіянові Паславському, загиблому добровольцеві батальйону "Донбас".

У Києві, на Майдані Незалежності, до березня триватиме вулична графічна виставка "Мальована історія Майдану", створена на основі графічного роману Олександра Ком'яхова.

"У ній представимо хронологію подій, топографію Майдану, аудіофайли з розповідями очевидців", – розповів Ігор Пошивайло.

У пресконференції також взяла участь голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Послухати виступи усіх спікерів можна у відеозаписі.

Безпосередньо 21 листопада, у День Гідності та Свободи, відбудуться державні заходи: покладання квітів до пам'ятників і місць поховання видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України у XX столітті, загиблих під час Революції Гідності та російсько-української війни.


10:00–11:00: молебень і покладання квітів біля каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ на алеї Героїв Небесної Сотні, 6 (станція метро "Хрещатик", верхній вихід).


10:00–19:00: упродовж дня можна долучитися до екскурсійних програм, зокрема оглянути експозицією "Назустріч свободі", пройти маршрутом "Місця Революції Гідності" у центральній частині Києва, а також замовити аудіотур "Майдан. Прогулянка".


10:00–19:00: виставка дитячого малюнка на тему гідності та свободи в експозиції виставкового простору просто неба "М³: Майдан. Меморіал. Музей" ("Куб") на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Також у цьому просторі діє виставка, присвячена подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.


Також команда Національного музею Революції Гідності закликає користувачів соцмереж долучатися до флешмобу #бути_гідним: під цим хештегом ділитися спогадами і роздумами про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. А ще – 21 листопада пов'язати на одяг, рюкзак, сумку чи автомобіль синьо-жовту стрічку, адже саме за такими стрічками з першого дня Євромайдану можна було розпізнати його прихильників, це був спосіб виявити солідарність та свою позицію.


Детально з програмою заходів можна ознайомитися на сайті Національного музею Революції Гідності або на сторінці тематичної події у Фейсбуці. Програма оновлюється.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.