“Вільні творити майбутнє” – стартувала кампанія і заходи до Дня Гідності та Свободи

16 листопада в “Укрінформі” Національний музей Революції Гідності представив програму заходів до сьомої річниці подій на Майдані. Цього ж дня по Києву та всій Україні розпочалася соціальна кампанія “Вільні творити майбутнє” за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам’яті, Київської міської державної адміністрації.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Інформаційна соціальна кампанія у 2020 році відбувається під започаткованим 2019 року гаслом "Вільні творити майбутнє". Вона нагадує, що попри різні політичні погляди, українці вміють об'єднуватися задля відстоювання основних цінностей, а прагнення свободи пробуджує гідність.

Так було у 2004 році під час Помаранчевої революції та у 2013-2014 роках під час Революції Гідності, зазначає команда Національного музею Революції Гідності. Завантажити матеріали соціальної кампанії можна за посиланням.

Цьогорічна програма заходів має два основних фокуси – це орієнтація на регіональні аспекти Революції Гідності та орієнтація на молодь, розповів під час пресконференції голова УІНП Антон Дробович.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло наголосив, що згідно з опитуваннями на сьогодні понад 70% українців вважають, що необхідно вшановувати пам'ять учасників Майдану та героїв Небесної Сотні.

Серед заходів до Дня Гідності та Свободи він виділив конкурс наукових студентських робіт імені Сергія Кемського, що стартував втретє, а також виставку плакатів Миколи Гончарова в Одесі та виставку "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" у Дніпрі, присвячену Маркіянові Паславському, загиблому добровольцеві батальйону "Донбас".

У Києві, на Майдані Незалежності, до березня триватиме вулична графічна виставка "Мальована історія Майдану", створена на основі графічного роману Олександра Ком'яхова.

"У ній представимо хронологію подій, топографію Майдану, аудіофайли з розповідями очевидців", – розповів Ігор Пошивайло.

У пресконференції також взяла участь голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Послухати виступи усіх спікерів можна у відеозаписі.

Безпосередньо 21 листопада, у День Гідності та Свободи, відбудуться державні заходи: покладання квітів до пам'ятників і місць поховання видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України у XX столітті, загиблих під час Революції Гідності та російсько-української війни.


10:00–11:00: молебень і покладання квітів біля каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ на алеї Героїв Небесної Сотні, 6 (станція метро "Хрещатик", верхній вихід).


10:00–19:00: упродовж дня можна долучитися до екскурсійних програм, зокрема оглянути експозицією "Назустріч свободі", пройти маршрутом "Місця Революції Гідності" у центральній частині Києва, а також замовити аудіотур "Майдан. Прогулянка".


10:00–19:00: виставка дитячого малюнка на тему гідності та свободи в експозиції виставкового простору просто неба "М³: Майдан. Меморіал. Музей" ("Куб") на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Також у цьому просторі діє виставка, присвячена подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.


Також команда Національного музею Революції Гідності закликає користувачів соцмереж долучатися до флешмобу #бути_гідним: під цим хештегом ділитися спогадами і роздумами про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. А ще – 21 листопада пов'язати на одяг, рюкзак, сумку чи автомобіль синьо-жовту стрічку, адже саме за такими стрічками з першого дня Євромайдану можна було розпізнати його прихильників, це був спосіб виявити солідарність та свою позицію.


Детально з програмою заходів можна ознайомитися на сайті Національного музею Революції Гідності або на сторінці тематичної події у Фейсбуці. Програма оновлюється.

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях

Універсал писали у Малій Раді. Есери запропонували дуже короткий текст. Утім багатьом присутнім він здався надто радикальним. Тоді свій варіант запропонував Володимир Винниченко

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.