У Києві презентували адаптований для дітей посібник з історії Криму

В Укрінформі презентували перший адаптований для дітей навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", який дозволить усім бажаючим познайомитися з правдивою історією Криму і його корінного народу.

Про це керівник громадської організації "Кримська родина" Аніфе Куртсеітова розповіла в середу під час брифінгу в Укрінформі.

 

"Коли після трагічних подій в Криму кримськотатарські родини стали виїжджати на материкову Україну, ми вирішили щось почати робити для наших дітей ... Ми створили при громадській організації "Кримська родина" дитячий культурно-просвітницький центр, в якому почалися заняття з сімома дітьми, зараз їх більше 100.

Заняття велися з кримськотатарської мови та літератури, також проходили майстер-класи та уроки з кримськотатарської музики, культури, але мрія була вести уроки історії Криму та кримськотатарського народу і два роки тому ми ініціювали перші такі уроки", - розповіла Куртсеітова.

За її словами, складність при веденні таких занять була в тому, що в Україні не було адаптованих для дітей посібників про історію Криму і кримськотатарського народу.

Зазначається, що написати і видати такій посібник допомогла команда істориків і дослідників, а саме Гульнара Бекирова, Андрій Іванець, Юлія Тищенко, Сергій Громенко і Бекір Аблаєв.

"Два роки ми писали і радилися з істориками, з Міністерством освіти України, і півроку тому Український культурний фонд підтримав наш проєкт "Кримські татари: Історія. Культура. Мистецтво".

У рамках проєкту ми почали готувати перший навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", а також створили просвітницьку платформу, на базі якої не тільки діти, а й усі бажаючі можуть вивчати історію кримськотатарського народу, читаючи посібник, який вже сьогодні можна завантажити на нашій платформі", - розповіла Куртсеітова.

Як повідомила активістка, посібник випущено тиражем 1000 примірників, 500 з них – українською мовою, 500 – кримськотатарською.

Найближчим часом за підтримки однієї з міжнародних організацій книгу планується перекласти на англійську мову. Крім того, в планах – збільшити тираж посібника.

За словами члена організації "Кримська родина" Бекіра Аблаєва, щотижневі уроки історії Криму, які проходять щосуботи, відвідують діти переселенців, а також ті українці, які просто цікавляться правдивою історією Криму і кримськотатарського народу.

"У рамках цієї просвітницької ініціативи нами було проведено дві щорічні олімпіади, проте запит на методологічну літературу про історію Криму і кримськотатарського народу залишався актуальним", - сказав Аблаєв.

Вирішити цю проблему, за його словами, вдалося завдяки кримськотатарським та українським історикам і фахівцям з різних періодів історії Криму.

Зокрема, вважає Аблаєв, працюючи в співавторстві з істориком Сергієм Громенком над главою про перші народи, що населяли півострів, а також про історію Кримського ханства, їм вдалося "розвінчати деякі радянські і російські міфи, які досі культивуються в пострадянському інформаційному просторі".

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.