У Києві презентували адаптований для дітей посібник з історії Криму

В Укрінформі презентували перший адаптований для дітей навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", який дозволить усім бажаючим познайомитися з правдивою історією Криму і його корінного народу.

Про це керівник громадської організації "Кримська родина" Аніфе Куртсеітова розповіла в середу під час брифінгу в Укрінформі.

 

"Коли після трагічних подій в Криму кримськотатарські родини стали виїжджати на материкову Україну, ми вирішили щось почати робити для наших дітей ... Ми створили при громадській організації "Кримська родина" дитячий культурно-просвітницький центр, в якому почалися заняття з сімома дітьми, зараз їх більше 100.

Заняття велися з кримськотатарської мови та літератури, також проходили майстер-класи та уроки з кримськотатарської музики, культури, але мрія була вести уроки історії Криму та кримськотатарського народу і два роки тому ми ініціювали перші такі уроки", - розповіла Куртсеітова.

За її словами, складність при веденні таких занять була в тому, що в Україні не було адаптованих для дітей посібників про історію Криму і кримськотатарського народу.

Зазначається, що написати і видати такій посібник допомогла команда істориків і дослідників, а саме Гульнара Бекирова, Андрій Іванець, Юлія Тищенко, Сергій Громенко і Бекір Аблаєв.

"Два роки ми писали і радилися з істориками, з Міністерством освіти України, і півроку тому Український культурний фонд підтримав наш проєкт "Кримські татари: Історія. Культура. Мистецтво".

У рамках проєкту ми почали готувати перший навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", а також створили просвітницьку платформу, на базі якої не тільки діти, а й усі бажаючі можуть вивчати історію кримськотатарського народу, читаючи посібник, який вже сьогодні можна завантажити на нашій платформі", - розповіла Куртсеітова.

Як повідомила активістка, посібник випущено тиражем 1000 примірників, 500 з них – українською мовою, 500 – кримськотатарською.

Найближчим часом за підтримки однієї з міжнародних організацій книгу планується перекласти на англійську мову. Крім того, в планах – збільшити тираж посібника.

За словами члена організації "Кримська родина" Бекіра Аблаєва, щотижневі уроки історії Криму, які проходять щосуботи, відвідують діти переселенців, а також ті українці, які просто цікавляться правдивою історією Криму і кримськотатарського народу.

"У рамках цієї просвітницької ініціативи нами було проведено дві щорічні олімпіади, проте запит на методологічну літературу про історію Криму і кримськотатарського народу залишався актуальним", - сказав Аблаєв.

Вирішити цю проблему, за його словами, вдалося завдяки кримськотатарським та українським історикам і фахівцям з різних періодів історії Криму.

Зокрема, вважає Аблаєв, працюючи в співавторстві з істориком Сергієм Громенком над главою про перші народи, що населяли півострів, а також про історію Кримського ханства, їм вдалося "розвінчати деякі радянські і російські міфи, які досі культивуються в пострадянському інформаційному просторі".

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває