В Острозі відреставрували й освятили столітню братську могилу

На старому римо-католицькому кладовищі в Острозі освятили після реставрації братську могилу, де покояться останки польських вояків, полеглих у боях з більшовиками в 1919-1920 роках

Про це повідомляє РівнеРетроРитм.

Братська могила вояків польських підрозділів, яка знаходиться на окраїні Острога, серед залишків католицького кладовища, довгі роки була занедбаною. Попри те, що є об'єктом культурної спадщини в Україні.

"Тепер таких впорядкованих і реставрованих братських могил в Острозі є дві, – розповідає Ярослав Ковальчук — керівник ГО "Культурно-просвітницький центр імені Т. О.Сосновського". – Одна на території Острозького краєзнавчого заповідника, де поховані вояки армії УНР, друга, з польськими вояками, тут, на старому католицькому кладовищі. У липні цьогоріч на ньому вшановували пам'ять загиблих у 1920-у році поляків. Саме тоді і з'явилася ідея упорядкувати поховання належним чином".

 

ГО "Культурно-просвітницький центр імені Т. О. Сосновського" виступив з ініціативою щодо впорядкування братського поховання.

"Стара могила польських військових, які воювали тут сто років тому в складі польського війська та армії Української народної республіки проти більшовиків, була в занедбаному стані. Два роки тому ми побачили, що на могилі утворилося провалля, крізь яке було видно останки похованих. Туди лазили і діти, і шукачі скарбів…

Це не по-християнськи, щоб людські кістки просто валялися. Тоді ми зробили перепоховання. Благоустроїли саму могилу: закрили, почистили, пофарбували. Допомогли нам учасники ГО "Волинський мотоциклетний рейд" з польського міста Казімеж Дольни на чолі з керівником організації Генриком Козаком. також за сприяння депутата Острозької міськради Вадима Бондарука.

А тепер ми реставрували поховання завдяки підтримці Ярослава Каспшика – польського мецената, який профінансував роботи. До речі, його дід також загинув у цих місцях під час польсько-більшовицької війни. Реставраційні роботи тривали два місяці".

За словами Ярослава Ковальчука, наразі ще немає повної інформації про точну кількість похованих у цій могилі та їхніх прізвищ. Є інформація про 12 вояків, але дослідження ще тривають.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.