Спецпроект

АНОНС: у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують аудіогід

Аудіогід Національним музеєм Голодомору-геноциду буде доступний 33 мовами

24 листопада о 13:00 у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують міжнародний проєкт "Аудіогід для кожного".

Проєкт "Аудіогід для кожного" пропонує екскурсію музеєм 33 мовами. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

На презентацію запрошені:

Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду;

Олександр Ткаченко – міністр культури України;

Дмитро Кулеба – міністр закордонних справ України;

Лариса Дір – начальниця управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва;

Представники посольства Литви та консульства Кенії.

"На наші звернення про допомогу з перекладом та начиткою текстів люди відгукувалися дуже тепло. Деякі волонтери (наприклад, Штефан Лушпак з Румунії, Крістіан Вайзе з Німеччини, Асаф Бартов з Ізраїлю) приїжджали до Києва тільки для того, щоб записати екскурсію.

Окремі записи були зроблені у професійних студіях за кордоном, а італійський та перський аудіогіди начитували популярні диктори Сальваторе Мацца і Махмуді Німа", — поділилася враженнями Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору.

Англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська – такими мовами можна прослухати аудіоекскурсію.

 

Над аудіогідами працювали 20 організацій та 135 людей. За 1.5 року роботи було записано 170 годин аудіо.

"У процесі роботи над проєктом багато перекладачів адаптовували термінологію, яка стосується Голодомору, адже не у всіх мовах вона була розроблена раніше. Так історія геноциду українців стане ближчою та доступнішою для іноземців.

Крім того, інколи перекладачі-носії мов спершу не розуміли назви деяких музейних експонатів (наприклад, 'борть' або 'ключка'), і їхнім завданням було пояснити ці слова для наших відвідувачів", — розповіла кураторка проєкту Лариса Артеменко.

Скористатися музейним аудіогідом можна з 24 листопада

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.