У Києві відкрили виставку про Великий герб України

У Національному художньому музеї України розпочався виставковий проєкт: «Знак Соборності. Великий герб України: від Нарбута до Якутовича».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, виставку присвячено столітній традиції Великого герба України.

 

"Експозиція виставки розташована у двох залах. Ця архітектура виставки найкраще підкреслює концепцію і власне будову цієї виставки. Вона включає два "розділи".

Одна зала присвячена історичним витокам державних емблем, які в різний час вже відігравали роль державних. Друга частина цієї експозиція – пов'язана з історією власне Великого герба України", - сказав куратор виставки, історик, фахівець з геральдики та вексилології Юрій Савчук.

За його словами, експозиція виставки сформована з близько 60-ти артефактів, третину з них представлено для публічного огляду вперше. Ці експонати невідомі не тільки широкому загалу, а й вузькому колу науковців.

Вперше відвідувачі матимуть змогу ознайомитися з печаткою Української Держави, виготовленої за ескізом Василя Кричевського, та печаткою Державного секретарства авторства Георгія Нарбута.

В експозиції буде представлено ескіз печатки Державного секретарства з колекції Національного художнього музею та оригінальну матрицю, про існування якої не було відомо понад століття.

На особливу увагу також заслуговують інші унікальні сфрагістичні пам'ятки з колекції музею Шереметьєвих. Вперше широкому загалу представлені печатки українських гетьманів. Зокрема фундатора Козацької Держави – гетьмана Богдана Хмельницького та гетьмана Івана Скоропадського.

Важливе місце в експозиції посіли раритети Українського Музею і Бібліотеки у Стемфорді (США), яка виступила міжнародним партнером проєкту. Глядач уперше зможе цілісно ознайомитися з повним альбомом "Державні відзнаки України" визначного українського геральдика Миколи Битинського, він виготовив сімнадцять кольорових малюнків державних гербів, прапорів та печаток на замовлення Уряду УНР в екзилі у 1939 р.

Україна представлена шістьома музеями Києва, Львова та Чернігова, трьома центральними державними архівами, національною бібліотекою та дирекцією художніх виставок. Загалом же у виставковому проєкті візьмуть участь дванадцять інституцій з України та США.

Виставковий проєкт здійснюється Національним художнім музеєм України у співпраці з Музеєм Шереметьєвих та Фондом інтелектуальної співпраці "Україна - ХХІ століття". Міжнародний партнер проєкту Український Музей і Бібліотека у Стемфорді (США).

Проєкт триватиме до 24 січня 2021 року.

Зокрема, виставка поєднає офлайн- та онлайн-формати з наголосом саме на онлайн-складову. Протягом усього виставкового проєкту будуть доступні: екскурсії виставкою за попередньою реєстрацією, які проводитиме куратор проєкту, історик Юрій Савчук; стріми публічних заходів та екскурсій; спеціальні відео за матеріалами виставки, які будуть розміщені на новому YouTube каналі музею.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».