Археологи шукають залишки Хаджибейської фортеці у центрі Одеси. ВІДЕО

На Приморському бульварі, що в самому центрі Одеси, стартували археологічні розкопки. Фахівці сподіваються відшукати залишки Хаджибейської фортеці, з якої, за їхніми словами, почалася історія міста.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного.

 

Наразі археологічна група вже огородила ділянку Приморського бульвару та почала перші роботи.

За словами історика та керівника робіт Андрія Красножона, під огородженою частиною бульвару ймовірно розташована одна з секцій брамної вежі Хаджибейської фортеці, яку 14 вересня 1789 року взяв штурмом Йосип де Рібас. Такі висновки археологи зробили за результатами георадарної розвідки.

"Упевненість складає понад 90%. Коли вийдемо на необхідну глибину, стане зрозуміло, чи це так. Якщо так, то нарешті вперше за 200 років вирішимо питання локалізації Хаджибейської фортеці. Наразі існує 15 версій щодо розташування її залишків по всьому Приморському бульвару. [...] З моменту штурму цієї фортеці почалася історія Одеси", – поділився Красножон.

Крім точного місця розташування фортеці археологи сподіваються також визначити її точний вік. Як пояснив історик Андрій Красножон, у цьому питанні також існує чимало суперечок, а фахівці датують її від початку XV століття до кінця 60-х років XVIII століття.

До розкопок долучилися студенти Південноукраїнського педагогічного університету, ОНУ імені І.І.Мечникова, представники Інституту археології НАН України та волонтери.

Перші результати розкопок історики обіцяють презентувати приблизно через чотири дні. Утім наразі дослідники зіткнулися з першою проблемою: під плиткою виявили бетонне перекриття, яке доведеться прибирати відбійними молотками. Після цього археологи намагатимуться вийти на необхідну глибину робіт – понад два метри.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.