У Ґданську назвали сквер на честь генерала армії УНР

Міська влада польського Ґданська назвала один зі скверів міста на честь генерала армії УНР Марка Безручка.

Про це інформує пресслужба посольства України в Польщі.

 

"Сквери ім. генерала армії УНР Марка Безручка у Варшаві та Кошаліні, перехрестя у Вроцлаві, а сьогодні – рішення також і міської влади Ґданська. Дякуємо президенту Ґданська, голові та депутатам міської ради за підтримку цієї ініціативи", – сказано в повідомленні.


Марко Безручко – генерал-хорунжий армії УНР. Він був одним із командирів так званого "Дива на Віслі" – спільної операції українських і польських військ проти наступу більшовиків під Варшавою, яка врятувала незалежність Польщі у 1920 році.


Поляки пам'ятають подвиг українського офіцера. Так, у Вроцлаві у червні 2018 року іменем Марка Безручка названо кільцеве перехрестя. У липні 2020 року у Варшаві теж назвали один зі скверів на честь Безручка.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.