У Лондоні на аукціоні продали унікальну римську монету на честь вбивства Юлія Цезаря

Золота монета EID MAR, яку після вбивства знаменитого римського правителя Гая Юлія Цезаря відчеканив його вбивця Марк Юній Брут, продана на онлайн-аукціоні за рекордні 3,49 мільйона доларів. Всього відомо про існування трьох подібних монет.

Про це повідомляє видання Фокус із посиланням на Daily Mail.

 

Продажем рідкісного екземпляра займався аукціонний будинок Roma Numismatics. Всього відомо про існування трьох подібних монет. Одна з них знаходиться в Британському музеї в Лондоні, друга – у Німецькому федеральному банку у Франкфурті-на-Майні. Продана монета належала приватному власнику.

На аверсі монети 42 р. до Р.Х. зображений сам Брут. На лицьовій стороні красуються написи BRVT IMP і L PLAET CEST - "Воєначальник Брут" і "Луцій Плеторій Цестіан". Луцій займав у той час пост монетарія в Стародавньому Римі.

На зворотному боці монети зображені два кинджала і фраза EID MAR. Це скорочення від Eidibus Martiis, що означає "березневі іди" - так римляни називали 15 березня, саме в цей день відбулося вбивство Цезаря.

Між кинджалами на реверсі є фрігійський ковпак. Його отримував раб, який здобував свободу. Згідно із задумом авторів, він символізував повернення Римської імперії до республіканської форми державного управління після диктатури Цезаря.

"Я не здивований, що монета встановила світовий рекорд, як найцінніша з коли-небудь проданих. Це шедевр і велика рідкість. Вона в ідеальному стані навіть через 2000 років", - зазначив Марк Зальцберг, голова нумізматичної гарантійної Корпорації, який і підтвердив справжність монети.

Монета була виготовлена через два роки після вбивства Юлія Цезаря 60 римськими сенаторами. Всього, вважають експерти, існувало близько ста подібних монет. Частина була викарбувана зі срібла, частина з золота, сучасники описували їх карбування, як "відкрите і безсовісне" святкування смерті Юлія Цезаря.

Покупець залишився невідомим.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.