На Хмельниччині активісти встановили пам’ятний знак розстріляним воїнам УПА. ВІДЕО

Пам’ятний знак воїнам УПА, розстріляним радянськими партизанами й енкаведистами в 1944-му році, встановили власним коштом та своїми силами жителі Славути. Це – козацький хрест в урочищі Бридурин, поблизу села Стригани.

Про це Суспільному розповідає скульптор з Славути Микола Мельничук.

 

Він каже: очевидці свідчили, що саме там вояків УПА взяли в оточення й знищили енкевидисти та "червоні" партизани.

Хрест з написом "Воля або смерть" встановили на пагорбі в урочищі Бридурин, в лісі біля села Стригани Славутського району. Його уродженець Анатолій Турицький розповів: на цьому місці, де в 44-му році була торфорозробка з канавами, партизани й енкаведисти оточили й розстріляли вояків УПА.

"Старі люди розказували, шо там і трупи плавали, вони бачили, і одежа, чоботи, і кров була – ті канави були червоні від крові", - пригадує уродженець села Стригани Анатолій Турицький.

За словами Анатолія Турицького, в лісі базувалося партизанське формування та діяв шпиталь для військових Червоної армії. Про наближення відділів УПА – говорить – радянська розвідка повідомила, а пропаганда зробила свою справу.

"Батько мій, наприклад, казав: пустили таку "пушку", люди цьому не дуже, правда, вірили, що, мовляв, вони йшли знищувати в госпіталі військовослужбовців, які там лікувались. На тих горбиках засіли партизани, а тут болото, тут торфорозробка. Все збігається на тому, шо в цьому місці їх перестріли, звідти бронепоїзд, звідси партизани… Зробили там засідку, і там їх розстрілювали", - розповідає Анатолій Турицький.

Анатолій Турицький додає: це були новобранці УПА, один з них врятувався.

"Місцевий житель погрузив його на підводу, накрив соломою і відвіз – не знаю, яке то село біля Острога. Там формувалися, звідти вони були", - каже Анатолій Турицький.

Із Рівненщини – продовжує пан Анатолій – почали приходити родичі розстріляних.

"Приїжджали тайкома, лісами, хто міг, находили своїх, вивозили, а про інших немає відомостей. Могли десь закопати просто тихо, зарити, щоб ніхто нічого не знав. А те, що вони йшли когось знищувати, то дуже великий фейк радянської влади, він давно уже розвінчаний. Та й тоді ніхто не вірив з людей у це", - каже Анатолій Турицький.

Саме Анатолій Турицький подав ідею на місці розстрілу встановити пам'ятний знак. Славутський скульптор Микола Мельничук розповідає: ідею підтримав та виготовив знак у вигляді хреста.

"Це "козацький" хрест. Для воїнів УПА, які за вільну Україну билися. Він доречний – ми так вирішили", - каже автор пам'ятного знаку.

Форму знаку, говорить скульптор, знайшов поблизу – у Комарівці знаходяться старі, старовинні хрести десь 1800-тих років і саме з такими хрестами там могили.

Хрест виготовлений з армованого бетону. Матеріали надали благодійники. Скульптор каже: за свою роботу винагороди не хотів.

"На цьому ніхто не збирався заробляти. Робилося все на волонтерських засадах, все в подарунок. Це маленька пошана, яку можна хоч якось віддати загиблим", - каже Микола Мельничук.

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.