Спецпроект

Вселенський патріарх Варфоломій присвятив проповідь жертвам Голодомору

Вселенський патріарх Варфоломій в День пам’яті жертв голодоморів 28 листопада відслужив панахиду за загиблими від штучного голоду в Україні та прочитав проповідь.

Глава Вселенського патріархату назвав Голодомор 1932–1933 років однією з найбільш трагічних подій в історії людства, повідомляє Радіо Свобода.

 

"Український термін "Голодомор" підкреслює рукотворний голод, диявольський проєкт сталінської системи, метою якого був добре спланований геноцид, зокрема, віруючих людей, аби викорінити християнську віру і православну церкву у той час, коли, як це не парадоксально, люди мирно збирали рясний врожай.

Поки люди вмирали від голоду, радянський режим експортував їхні врожаї світові, таким чином лицемірно прикидаючись процвітаючою країною", – мовиться в тексті проповіді.

Варфоломій закликав не забувати подій Голодомору, а, навпаки, – засуджувати його, "аби така жорстокість не повторювалася в історії людства".

Патріарх вказав на те, що Святий і Великий Собор Православної Церкви відкидає дискримінацію за ознакою кольору шкіри, релігії, раси, статі, етнічного походження чи мови. Він згадав, що в час, коли згадують жертв Голодомору, світ страждає також від коронавірусної пандемії, від якої померло понад мільйон людей.

"Нехай Воскреслий Господь дасть вічний спокій мільйонам праведних душ, які померли в надії на воскресіння внаслідок диявольського Голодомору, а також внаслідок нинішньої трагічної пандемії, і нехай їхня віра, а також випробування, які їм випали, заохочують і спонукають нас викорінювати будь-який вид дискримінації, несправедливості, насильства та голоду з нашого світу, роблячи його кращим, очікуючи побачити "Царство Боже, що прийде в силі". Амінь!" – підсумував Варфоломій.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".