УІНП звернувся до правоохоронців у зв’язку з відновленням обеліска Червоній армії у Каховці

Наприкінці жовтня 2020 року в Каховці Херсонської області відновили обеліск на місці командного пункту Червоної армії. Пам’ятний знак пов’язаний зі встановленням радянської влади на території України, а тому порушує чинне законодавство. Український інститут національної пам’яті направив до Національної поліції України та Служби безпеки України офіційні листи щодо розслідування цього інциденту та притягнення причетних до відновлення обеліска до відповідальності.

Про це йдеться на сторінці УІНП.

 

Обеліск був встановлений у 1957 році на місці командного пункту Василя Блюхера, спостережного пункту Семена Будьонного й Климента Ворошилова. У серпні-жовтні 1920 року на так званому Каховському плацдармі велися бої між Червоною армією та "Русской армией" Петра Врангеля.

На відновленому цього року обеліску була розміщена символіка Червоної армії – червона п'ятипроменева зірка, а також встановлена меморіальна таблиця з написом: "Здесь находился командный пункт Красной Армии во время боев за Каховский плацдарм в августе 1920 г. Установлен в честь 35 летия разгрома Врангеля на Каховском плацдарме в 1955 г.". П'єдестал відновленого обеліска пофарбували у кольори "георгіївської стрічки".

За кілька днів після відновлення пам'ятного знака, за дорученням голови Херсонської ОДА Юрія Гусєва, меморіальну дошку демонтували з обеліска. Також голова Херсонської ОДА доручив розпочати службове розслідування щодо співробітників Каховської райдержадміністрації, причетних до відновлення пам'ятного знака. Проте інша символіка, як і сам обеліск, наразі залишаються у публічному просторі.

"Йдеться не лише про порушення закону, хоча сам собою цей факт уже заслуговує на увагу правоохоронців. Але також про загрозливу тенденцію, коли в регіоні, що межує з окупованим Кримом, відновлюється пам'ятний знак на честь армії, яка була опорою тоталітарного режиму Радянського Союзу, спадкоємицею якого проголошує себе Російська Федерація, що сьогодні веде проти України неоголошену війну", – зазначає голова УІНП Антон Дробович.

Ми повинні пам'ятати, що після того, як Червона армія увійшла до Криму в 1920 році – а саме цієї військової кампанії стосується обеліск у Каховці – на півострові розпочався масовий терор, жертвами якого стали щонайменше 20 тисяч людей.

Окрім того, відновлення обеліска різко контрастує з тими зусиллями, яких з початку 2020 року докладає УІНП у співпраці з владою області та міста та які спрямовані на переозначення пам'яток радянського періоду у Каховці, а саме "Легендарної тачанки".

Понад 8 місяців ведеться робота зі створення у Каховці музейного простору, який би включав "Легендарну тачанку", розкривав специфічну історію півдня України в контексті національно-визвольних змагань 1917-1921 років та водночас сприяв осмисленню злочинів радянського тоталітарного режиму.

Проте такі дії, як відновлення згаданого обеліска, відкидають нас на початковий етап і ставлять під сумнів готовність влади міста й району до справжнього опрацювання складної спадщини радянського періоду.

"Вітаємо оперативну та здорову реакцію керівництва Херсонської ОДА. Сподіваємося на повне усунення місцевою владою порушення законодавства, викликаного відновленням обеліска. В іншому разі спільна робота над створенням музейного простору довкола "Легендарної тачанки" буде істотно ускладнена", – наголосив Антон Дробович.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".