У Харкові відкрили погруддя полковнику УНР Болбочану

Пам’ятник-погруддя полковнику УНР Петру Болбочану відкрили у військовій частини №3017 Східного оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії в Харкові.

Про це повідомив голова правління громадської спілки "Творче патріотичне об'єднання "Музичний батальйон" (Київ) генерал-майор Держприкордонслужби Валерій Суботін.

 

"Пам'ятник-погруддя видатного військового діяча Української народної республіки полковника Петра Болбочана роботи скульпторів Михайла Горлового та Олександра Фурмана відкрито у штабі військової частини, де також встановлено бойовий прапор бригади та прапор України.

Ідею спорудити погруддя висунув історичний клуб "Холодний Яр", а реалізацію взяв на себе наш "Музичний батальйон" за підтримки низки націоналістичних організацій", - зазначив Суботін.

За словами Суботіна, створення та відкриття пам'ятника Петру Болбочану відбулось в рамках реалізації проєкту "Українська історія в камені". Кошти пожертвували українці з різних країн світу.

Ініціатор створення пам'ятника, президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль ще у 2015 році зібрав чималу суму, потім знайшов однодумців серед художників. Всього за три місяці вони створили ескіз і зробили погруддя з гіпсу.

"Місце розміщення пам'ятника у військовій частині №3017 обрано не випадково: 15 жовтня цього року їй присвоєне ім'я цього видатного полководця часів УНР. Це вже другий пам'ятник Петру Болбочану в Україні, а перший – бронзовий – ми відкрили 5 жовтня у Києві до дня народження полководця", - додав Суботін.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.