АНОНС: виставка про Іоана Павла ІІ

В понеділок, 9 листопада 2020 року, о 13 годині Львівський музей історії релігії (Львів, вул. Музейна, 1) презентує банерну пересувну виставку «Я народився у Вадовицях»

Виставка присвячена 100-річчю від дня народження Кароля Войтили, Папи Римського Івана Павла II, повідомляє сайт Фотографії старого Львова.

Це проект Музею "Родинний дім Святого Отця Івана Павла II" у Вадовицях (Польща), його профінансувало Міністерство культури і національної спадщини Республіки Польща в рамках програми "Культура, яка надихає".

Експозиція передбачає нагадати українському відвідувачу про людину, яка вплинула на хід історії, розповісти про найважливіші моменти життя Кароля Войтили: дитинство, родинне оточення, студентські роки, про Кароля Войтилу робітника і науковця, а також священника, єпископа, архиєпископа-митрополита Папу Римського.

Виставку можна оглянути протягом тижня на площі Музейній, 1, що навпроти Львівського музею історії релігії. З 16 листопада її розмістять на території Курії Львівської Архідиєцезії Римо-Католицької Церкви в Україні. Потім вона "мандруватиме" іншими визначними місцями України.

 

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз