АНОНС: На алеї Героїв Небесної Сотні відкривають Дзвін Гідності

Пам’ять Небесної Сотні оберігатиме Дзвін Гідності. Спеціально вилитий 70-кілограмовий дзвін встановлено на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні. Як хрест і каплиця, зведені з дерева на місці розстрілів у пам’ять подій, дзвін поруч зі стелою з портретами загиблих протестувальників знаменуватиме подвиг героїв і досягнення українського народу.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

1 грудня знаменна дата в контексті Майдану й української незалежності. За твердженням істориків і публіцистів, саме 1 грудня Євромайдан переріс у Революцію Гідності.

7 років тому в цей день до центру Києва прийшли від 500 тисяч до мільйона людей – і вже вимагали не лишень євроінтеграції, а покарання за розігнаних у ніч мітингарів. А 1 грудня 1991 року 90% українців на референдумі підтримали Акт проголошення незалежності України.


На відкритті та врочистому освяченні дзвона матимуть слово:

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті,

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності,

Наталія Бойків – представниця родин Героїв Небесної Сотні,

• Павло Сидоренко – голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані.


"Слава Україні! Героям Небесної Сотні слава!" – вилито на бронзі по периметру. Автор концепції – Олександр Бриндіков, дизайнер Національного музею Революції Гідності. На основі Дзвону використано зображення київського графіка Олександра Ком'яхова.

У День народження кожного Героя Небесної Сотні лунатиме Дзвін Гідності.

Планується, що в день народження кожного з Небесної Сотні працівники Музею Майдану виставлятимуть до дзвону його портрет, а удари дзвона відзначать кількість років, скільки було героєві у момент його загибелі. Також у дзвін зможе вдарити кожен, хто прийде віддати шану Революції Гідності та пам'яті її героїв.  

Над дзвоном працював Сергій Назаревич. Він автор карильйонів у церквах Києва – тональних комплексів дзвонів. Саме він створив Дзвін пам'яті, який у подвір'ї Міністерства оборони вшановує кожну українську жертву в АТО/ООС.

Сергій Назаревич, майстер-дзвонар: "Це символічний дзвін. Окрім звуку, має ідеологію. Коли на нього дивишся, його чуєш, ти не фокусуєшся на дзвоні, на подіях, які тут сталися. І звук повинен посилювати душевні ноти, які виникають у кожної людини свої. І дай Боже, щоб цей дзвін був в унісон із нотами людей, коли вони будуть слухати його".

Наталія Бойків, голова київської філії ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" та завідувач будівельним відділом Національного музею Революції Гідності: "На папері – одне, але коли я побачила дзвін у натурі – це, звичайно, вражає! Цей задум – повний сюрприз навіть для родичів героїв, хоч ініціативу у вузькому колі виношуємо вже 5 років".

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності: "Дзвони церков не лише склика́ли громадян на молитву чи оповіщали про небезпеку, а й підіймали люд на захист рідної землі, освячували перемоги та вшановували звитяжців.

Тож, цей Дзвін пам'яті стверджуватиме громадянський подвиг Героїв Небесної Сотні, застерігатиме нас від амнезії пам'яті, зміцнюватиме нашу національну єдність і силу, виявлятиме готовність продовжувати їхню боротьбу за нашу свободу, гідність, майбутнє.

Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об'єкт, що допоможе відвідувачам цього меморіального простору вшанувати пам'ять загиблих не лише покладанням квітів і запаленням лампадок, а і величним посилом до них крізь час і простір".


Проєкт здійснено за ініціативою та дорученням Президента України зусиллями Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам'яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.


Час: 1 грудня, вівторок, 11:00


Місце: Алея Героїв Небесної Сотні, майданчик біля каплиці

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття