В Єрусалимі дев’ятирічний хлопчик знайшов золоту прикрасу, якій 3000 років

Дев’ятирічний Біньямін Мілт знайшов древню намистину в Єрусалимі на Храмовій горі.

Про це пише The Jerusalem Post.

 

Просіваючи грунт, хлопчик знайшов намистину в формі квітки, зроблену з маленьких золотих гранул. Як з'ясувалося, що артефакт був вироблений приблизно 3 000 років тому.

Намистина настільки добре збереглася, що коли хлопець приніс її до археолога, той спочатку сприйняв знахідку, як "невідомий сучасний об'єкт".

Лише під час сортування знайдених предметів археолог згадав, що намистина схожа на артефакти часів Першого Храму, які вже зустрічалися йому раніше.

Дослідники відзначають, що золоті вироби цього періоду зустрічаються вкрай рідко, оскільки тоді золото було лише рафінованим, зі значними домішками срібла.

Подібні намистини знаходили й раніше у кількох інших місцевостях по всьому Ізраїлю, знахідки належали до різних періодів, причому переважна більшість походила з епохи Залізного віку (12-6 століття до Р. Х.).

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.