В Єрусалимі дев’ятирічний хлопчик знайшов золоту прикрасу, якій 3000 років

Дев’ятирічний Біньямін Мілт знайшов древню намистину в Єрусалимі на Храмовій горі.

Про це пише The Jerusalem Post.

 

Просіваючи грунт, хлопчик знайшов намистину в формі квітки, зроблену з маленьких золотих гранул. Як з'ясувалося, що артефакт був вироблений приблизно 3 000 років тому.

Намистина настільки добре збереглася, що коли хлопець приніс її до археолога, той спочатку сприйняв знахідку, як "невідомий сучасний об'єкт".

Лише під час сортування знайдених предметів археолог згадав, що намистина схожа на артефакти часів Першого Храму, які вже зустрічалися йому раніше.

Дослідники відзначають, що золоті вироби цього періоду зустрічаються вкрай рідко, оскільки тоді золото було лише рафінованим, зі значними домішками срібла.

Подібні намистини знаходили й раніше у кількох інших місцевостях по всьому Ізраїлю, знахідки належали до різних періодів, причому переважна більшість походила з епохи Залізного віку (12-6 століття до Р. Х.).

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.