В Україні запустили онлайн-музей до міжнародного Дня прав людини

Музей Справедливості має п’ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини

До міжнародного Дня прав людини Platfor.ma спільно з Amnesty International відкрили Музей справедливості. Це онлайн-музей, у якому з 10 грудня кожен охочий може дізнатися про історію боротьби людства за свої права та допомогти захистити тих, чиї права порушуються прямо зараз. Про це повідомили в пресслужбі Platfor.ma

 

Мета Музею - привернути увагу до марафону написання листів, яку щороку проводить Amnesty International. У межах марафону усі небайдужі можуть виступити на захист прав чоловіків та жінок із різних країн, підписуючи онлайн-петиції до урядів, а також надсилаючи листи солідарності героям та героїням кампанії.

Цьогоріч ними героями та героїнями марафону стали: Халед Драрені, арештований за журналістську діяльність; Валерія Сікал, яка першою в Україні наважилася розповісти про сексуальні домагання на військовій службі; Насима Аль-Сада, ув'язнена за захист прав жінок; Ґуставо Ґатіка, який втратив зір через поліцейське насильство; Меліке Балькан та Озгюр Гюр, що перебувають під загрозою ув'язнення за захист прав ЛГБТІ.

Музей Справедливості має п'ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини. У залі "Артефакти боротьби" можна дізнатись про найвідоміші події з історії правозахисту – від ухвалення Декларації прав людини до славнозвісного виступу Мартіна Лютера Кінга, подивитись архівні фото та відео.

Зала "Ікони справедливості" розповідає про п'ять персон, імена яких стали символами боротьби за права людини. В залі "Історії успіху"  кожен відвідувач може прочитати сім історій людей, яких вдалось врятувати від несправедливого суду і добитися для них змін на краще. Зали "Тест на справедливість" та "Механізм боротьби" присвячені цьогорічним героям та героїням Марафону написання листів.

Нагадаємо, на платформі "Велика Ідея" закінчилася кампанія спільнокошту проєкту "Світи. Народи. Історія кримських татар" — першої аудіокниги українською мовою за друкованим виданням у 4-х томах Валерія Возгріна. За 100 днів вдалось зібрати понад 148 тисяч гривень.

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.