В Україні запустили онлайн-музей до міжнародного Дня прав людини

Музей Справедливості має п’ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини

До міжнародного Дня прав людини Platfor.ma спільно з Amnesty International відкрили Музей справедливості. Це онлайн-музей, у якому з 10 грудня кожен охочий може дізнатися про історію боротьби людства за свої права та допомогти захистити тих, чиї права порушуються прямо зараз. Про це повідомили в пресслужбі Platfor.ma

 

Мета Музею - привернути увагу до марафону написання листів, яку щороку проводить Amnesty International. У межах марафону усі небайдужі можуть виступити на захист прав чоловіків та жінок із різних країн, підписуючи онлайн-петиції до урядів, а також надсилаючи листи солідарності героям та героїням кампанії.

Цьогоріч ними героями та героїнями марафону стали: Халед Драрені, арештований за журналістську діяльність; Валерія Сікал, яка першою в Україні наважилася розповісти про сексуальні домагання на військовій службі; Насима Аль-Сада, ув'язнена за захист прав жінок; Ґуставо Ґатіка, який втратив зір через поліцейське насильство; Меліке Балькан та Озгюр Гюр, що перебувають під загрозою ув'язнення за захист прав ЛГБТІ.

Музей Справедливості має п'ять залів, кожен із яких присвячений одному з аспектів боротьби за права людини. У залі "Артефакти боротьби" можна дізнатись про найвідоміші події з історії правозахисту – від ухвалення Декларації прав людини до славнозвісного виступу Мартіна Лютера Кінга, подивитись архівні фото та відео.

Зала "Ікони справедливості" розповідає про п'ять персон, імена яких стали символами боротьби за права людини. В залі "Історії успіху"  кожен відвідувач може прочитати сім історій людей, яких вдалось врятувати від несправедливого суду і добитися для них змін на краще. Зали "Тест на справедливість" та "Механізм боротьби" присвячені цьогорічним героям та героїням Марафону написання листів.

Нагадаємо, на платформі "Велика Ідея" закінчилася кампанія спільнокошту проєкту "Світи. Народи. Історія кримських татар" — першої аудіокниги українською мовою за друкованим виданням у 4-х томах Валерія Возгріна. За 100 днів вдалось зібрати понад 148 тисяч гривень.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.