У Китаї знайшли скам'янілості «вухатого» жука кембрійського періоду

Група дослідників недавно знайшла в місті Вейфан провінції Шаньдун на сході Китаю скам'янілість раніше невідомого науці виду жука, що перебував у морі близько 500 млн. років тому.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

Знахідка має екзотичний вигляд: її голова нагадує за формою пару кролячих вух. У зв'язку з цим її назвали Phantaspis auritus.

Палеонтологи заявили, що знайдений організм належить до класу морських членистоногих трилобітів, які з'явилися на нашій планеті 520 млн років тому і вимерли через 270 млн років.

Цей вид трилобітів має близько 4 см у довжину, а його голова становить майже половину. Передня частина його голови з "вм'ятиною" в середині витягнута вперед, що схоже на кролячі вуха.

За словами старшого наукового співробітника Нанкінського інституту геології і палеонтології Академії наук Китаю Чжао Фанчень, химерна форма жука сформувалася або для захисту себе від природних ворогів, або для зручності ловити їжу.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище