Після п’яти років реставрації Андріївську церкву відкриють для відвідувачів – МКІП

У грудні 2020 року після майже п’яти років реставраційних робіт Андріївська церква у Києві стане доступною для відвідувачів.

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Повністю відреставровано весь живопис, ікони та іконостас, почищено ліпнину й відшліфовано підлогу. Замінено інженерні мережі, проведені нові системи освітлення, опалення, подачі повітря, вікна.

До речі, автентичний колір стін XVIII століття завдяки комп'ютерному аналізу допомогли віднайти німецькі технологи. А перед затвердженням фінального кольору та пофарбуванням було зроблено 36 тестових викрасок", - сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко після відвідин храму і ознайомлення з ходом ремонтно-реставраційних робіт.

Міністр також відзначив, що відновлювали не лише наповнення, але і зміст святині – метою реставрації стало розкрити первісні рішення і бачення архітектора Франческо Бартоломео Растреллі, 320-та річниця з народження якого відзначається цьогоріч.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище