На кукурудзяному полі в Сербії розкопали штаб римського легіону

Археологи виявили добре збережені рештки штабу римського легіону на кукурудзяному полі неподалік вугільної шахти в Сербії.

Про це повідомляє Reuters.

 

Наразі розкопки продовжуються, а місцеві дослідники стверджують, що таке розташування римського військового штабу – в сільській місцевості – робить цю археологічну пам'ятку унікальною.

Зазначається, що загальна площа знахідки – близько 3,5 тисячі квадратних метрів. Цей штаб належав до VII легіону "Клавдія" (Legio VII Claudia).

Всього на територіях, що колись входили до Римської імперії, виявлено понад 100 подібних штабів – принципіумів. Проте майже всі вони знаходилися на територіях сучасних великих міст.

Цей же виявлений нещодавно комплекс, який знаходиться на схід від Белграда поблизу древнього римського Вімінаціума на глибині приблизно одного метра під землею, мав 40 кімнат, скарбницю, храм, плац-майданчик і фонтан.

Поки що досліджено тільки чверть, і розкопки планується відновити наступної весни. Зокрема, в одній з кімнат археологи знайшли 120 срібних монет, які, "ймовірно, загубилися під час надзвичайної ситуації", наприклад, вторгнення або стихійного лиха.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.