На кукурудзяному полі в Сербії розкопали штаб римського легіону

Археологи виявили добре збережені рештки штабу римського легіону на кукурудзяному полі неподалік вугільної шахти в Сербії.

Про це повідомляє Reuters.

 

Наразі розкопки продовжуються, а місцеві дослідники стверджують, що таке розташування римського військового штабу – в сільській місцевості – робить цю археологічну пам'ятку унікальною.

Зазначається, що загальна площа знахідки – близько 3,5 тисячі квадратних метрів. Цей штаб належав до VII легіону "Клавдія" (Legio VII Claudia).

Всього на територіях, що колись входили до Римської імперії, виявлено понад 100 подібних штабів – принципіумів. Проте майже всі вони знаходилися на територіях сучасних великих міст.

Цей же виявлений нещодавно комплекс, який знаходиться на схід від Белграда поблизу древнього римського Вімінаціума на глибині приблизно одного метра під землею, мав 40 кімнат, скарбницю, храм, плац-майданчик і фонтан.

Поки що досліджено тільки чверть, і розкопки планується відновити наступної весни. Зокрема, в одній з кімнат археологи знайшли 120 срібних монет, які, "ймовірно, загубилися під час надзвичайної ситуації", наприклад, вторгнення або стихійного лиха.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.