Державна архівна служба оприлюднить 10 мільйонів сторінок документів

Державна архівна служба України разом з партнерами узгодила оприлюднення понад 10 мільйонів сканкопії з фондів держархівів України

На виконання Договору про співробітництво між Державною архівною службою України та Меморіальним Музеєм Голокосту, США, від 24 травня 2016 року цифрові копії з фондів державних архівів України стануть доступними в мережі Інтернет.

Укрдержархів підтримав пропозицію Меморіального Музею Голокосту, США, оприлюднити електронний ресурс, який містить понад 10 мільйонів сторінок архівних документів у цифровому форматі, пов'язаних з історією Голокосту, а також єврейських громад в Україні до, під час і після Другої світової війни, на офіційному вебсайті Меморіального Музею.

Це, результат спільної праці українських архівістів та працівників Меморіального музею за понад два десятиліття, спрямованої на збереження та оприлюднення пам'яті про трагічні сторінки історії єврейського народу.

Такий крок з обох сторін є особливо важливим сьогодні, коли через поширення пандемії, спричиненої COVID–19, рівний доступ до архівних документів користувачів забезпечується архівними установами світу в режимі онлайн.

Відповідно до домовленостей, досягнутих з Меморіальним Музеєм, посилання на цей ресурс буде доступним і на вебпорталі Укрдержархіву.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.