Державна архівна служба оприлюднить 10 мільйонів сторінок документів

Державна архівна служба України разом з партнерами узгодила оприлюднення понад 10 мільйонів сканкопії з фондів держархівів України

На виконання Договору про співробітництво між Державною архівною службою України та Меморіальним Музеєм Голокосту, США, від 24 травня 2016 року цифрові копії з фондів державних архівів України стануть доступними в мережі Інтернет.

Укрдержархів підтримав пропозицію Меморіального Музею Голокосту, США, оприлюднити електронний ресурс, який містить понад 10 мільйонів сторінок архівних документів у цифровому форматі, пов'язаних з історією Голокосту, а також єврейських громад в Україні до, під час і після Другої світової війни, на офіційному вебсайті Меморіального Музею.

Це, результат спільної праці українських архівістів та працівників Меморіального музею за понад два десятиліття, спрямованої на збереження та оприлюднення пам'яті про трагічні сторінки історії єврейського народу.

Такий крок з обох сторін є особливо важливим сьогодні, коли через поширення пандемії, спричиненої COVID–19, рівний доступ до архівних документів користувачів забезпечується архівними установами світу в режимі онлайн.

Відповідно до домовленостей, досягнутих з Меморіальним Музеєм, посилання на цей ресурс буде доступним і на вебпорталі Укрдержархіву.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.