Неподалік Львова грабіжники знищили розкоп археологів

Невідомі зробили грабіжницькі вкопи і зруйнували рештки давніх споруд, які були підготовлені для фіксування

Невідомі зробили грабіжницькі вкопи, очевидно, з метою пошуку артефактів княжого міста і зруйнували рештки давніх споруд, які були підготовлені для фіксування. Що саме вдалось їм знайти, невідомо, однак для науковців найбільша втрата – історична інформація, яку вони могли б отримати, та порушення столітніх культурних нашарувань на розкопі.

Археологи закликають поліцію провести швидке і ефективне розслідування та притягнути винних до відповідальності.

Цьогорічні розкопки на території пам'ятки археології національного значення у Звенигороді розпочали у листопаді. Їх проводить "Рятівна археологічна служба" для потреб облаштування історико-культурного парку "Древній Звенигород" що реалізується за кошти Європейського Союзу.

"Це перші масштабні розкопки у Звенигороді за останні десятиріччя. Їх проводять на дитинці – найдавнішій та найбільш укріпленій частині княжої столиці, з якої починали розвивати місто та вели оборону. Попереду було найцікавіше: дослідження непорушеного шару XI -XII ст. Але сьогодні, прийшовши на розкоп, науковці побачили, що його просто знищили!", — розповідає керівниця Історико-культурного заповідника "Древній Звенигород" Наталя Войцещук.

Наталя Войцещук вже написала заяву у поліцію, на місце виїхала слідчо-оперативна група Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області. Оскільки йдеться про навмисне пошкодження пам'ятки археології національного значення з метою пошуку рухомих предметів, зловмисникам загрожує покарання від двох до п'яти років позбавлення волі (ст. 298 Кримінального Кодексу України).

Археологи Рятівної археологічної служби та працівники заповідника закликають усіх, хто має інформацію про можливих зловмисників, писати на пошту ras91@ukr.net, drevnij.zvenyhorod@gmail.com

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.