Посол України в Туреччині розповів про цікаві знахідки про Україну в Османському архіві

«Посольство УНР у Туреччині мало два автомобілі, на той час – небачена розкіш». В Османському архіві знайдено документи, пов’язані з діяльністю посольства УНР у Стамбулі та публічною дипломатією.

Про це в інтерв'ю Радіо Свобода розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині Андрій Сибіга.

 

"Османська імперія на той час була своєрідним хабом дипломатичним, де перетиналося дуже багато геополітичних інтересів. І Україна там була присутня.

Ми бачили поточні документи, знайшли перші прояви публічної дипломатії, коли дружина українського посла Лотоцького в українській вишиванці на шпальтах центральних газет сфотографувалася. Це мало великий резонанс", - розповів Андрій Сибіга.

Він також розповів про знайдені в Османському архіві боргові зобов'язання працівників українського посольства в Стамбулі, підтвердження, що посольство УНР розміщувалося у престижному місці та функціонувало чотири роки.

"Посольство мало навіть два автомобілі, що на той час – небачена розкіш. Тобто держава вибудувала один із важливих атрибутів – дипломатичну службу", - пояснив посол.

Він висловив переконання, що попереду ще багато цікавих знахідок, пов'язаних з історією України.

"Про Крим я взагалі скажу, що там надзвичайно велика кількість документів, які також ще чекають на свого дослідника. Про Київ, я задавав у пошук, багато документів. Є листування, доповіді воєначальників про бої, у тому числі з козаками. Там все це є. Ще бачив листи Роксолани або Хюррем Султан", - розповів Сибіга.

За його словами, в наступному році планується реалізація досліджень трьох українських учених, що передбачає роботу в Османському архіві.


Нагадуємо, що у листопаді цього року українські дипломати знайшли в Османському архіві унікальні документи – оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору (1918) та ратифікаційної грамоти гетьмана Павла Скоропадського. На початку грудня факсимільну автентичну копію Брест-Литовського договору було передано в Україну.

Протокол про співпрацю між державними архівними службами України та Туреччини підписано у лютому 2020 року. У документі йдеться про налагодження, посилення та розвиток взаємовигідного і конструктивного діалогу між архівними установами двох країн.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.