Посол України в Туреччині розповів про цікаві знахідки про Україну в Османському архіві

«Посольство УНР у Туреччині мало два автомобілі, на той час – небачена розкіш». В Османському архіві знайдено документи, пов’язані з діяльністю посольства УНР у Стамбулі та публічною дипломатією.

Про це в інтерв'ю Радіо Свобода розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині Андрій Сибіга.

 

"Османська імперія на той час була своєрідним хабом дипломатичним, де перетиналося дуже багато геополітичних інтересів. І Україна там була присутня.

Ми бачили поточні документи, знайшли перші прояви публічної дипломатії, коли дружина українського посла Лотоцького в українській вишиванці на шпальтах центральних газет сфотографувалася. Це мало великий резонанс", - розповів Андрій Сибіга.

Він також розповів про знайдені в Османському архіві боргові зобов'язання працівників українського посольства в Стамбулі, підтвердження, що посольство УНР розміщувалося у престижному місці та функціонувало чотири роки.

"Посольство мало навіть два автомобілі, що на той час – небачена розкіш. Тобто держава вибудувала один із важливих атрибутів – дипломатичну службу", - пояснив посол.

Він висловив переконання, що попереду ще багато цікавих знахідок, пов'язаних з історією України.

"Про Крим я взагалі скажу, що там надзвичайно велика кількість документів, які також ще чекають на свого дослідника. Про Київ, я задавав у пошук, багато документів. Є листування, доповіді воєначальників про бої, у тому числі з козаками. Там все це є. Ще бачив листи Роксолани або Хюррем Султан", - розповів Сибіга.

За його словами, в наступному році планується реалізація досліджень трьох українських учених, що передбачає роботу в Османському архіві.


Нагадуємо, що у листопаді цього року українські дипломати знайшли в Османському архіві унікальні документи – оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору (1918) та ратифікаційної грамоти гетьмана Павла Скоропадського. На початку грудня факсимільну автентичну копію Брест-Литовського договору було передано в Україну.

Протокол про співпрацю між державними архівними службами України та Туреччини підписано у лютому 2020 року. У документі йдеться про налагодження, посилення та розвиток взаємовигідного і конструктивного діалогу між архівними установами двох країн.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.