В Україну передали автентичну копію Брест-Литовського мирного договору

Факсимільна автентична копія, знята з оригіналу Брест-Литовського мирного договору, який був віднайдений в Османському архіві в Стамбулі та оформлений відповідно до оригіналу, була передана в Україну.

Як повідомляє власкор Укрінформу, документ до України прибуде з Туреччини, його привезе Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

 

"Ми по всьому світу будемо шукати історичні документи і артефакти, які показуватимуть тяглість нашої держаної традиції і тяглість нашої дипломатії, тому що це дуже важливо для побудови держави і для побудови нашої ідентичності", - сказав агентству Дмитро Кулеба.

Документ вдалося віднайти завдяки зусиллям Посольства України в Туреччині та Генконсульства України в Стамбулі.

"Це чудове відкриття в Османському архіві дозволило відновити сторінку історії, що тісно пов'язана з українським державотворенням. Приємно, що ця частинка історії, духу й атмосфери буде нині в Україні", - сказав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга, передаючи документ.

Міністр звернув увагу на те, як добре зберігся документ і наскільки якісною є копія, унікальними всі його елементи.

Копія Брест-Литовського мирного договору зберігатиметься в музеї Міністерства закордонних справ України.


Нагадуємо, що українські дипломати віднайшли в Османському архіві унікальні документи – оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору та в середині жовтня повідомили про це громадськість. Оригінал цього документу в Україні не зберігся.


Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 р. – мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого, підписана у Бресті (Брест-Литовську). Це був перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр. Укладення цієї угоди означало фактичне визнання УНР як незалежної держави – сторони-підписанта.

На це була змушена погодитись і більшовицька делегація, яка вела власні мирні переговори в Брест-Литовську. Однак, формально визнавши незалежність УНР та офіційно підписавшись під ним 3 березня 1918 року, вже за рік більшовики перейшли в наступ, і період "першої української незалежності" закінчився.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.