Автограф Винниченка і справа Кармалюка: Вінницький архів виклав онлайн рідкісні документи

У Державному архіві Вінницької області влаштували онлайн виставку особливо цінних документів, зокрема, показали автографи діячів УНР і судову справу Устима Кармалюка.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

"Ми оцифрували та представили усім зацікавленим можливість побачити рідкісні, я б навіть сказав, унікальні історичні документи різних епох, які в нас зберігаються.

Це, зокрема, автографи видатних діячів української державності, вищих посадових осіб. Наприклад, особисті підписи голови Директорії УНР Володимира Винниченка і гетьмана України Павла Скоропадського, а також Симона Петлюри – голови управи Всеукраїнської Спілки Земств", - повідомив Завальнюк.

За його словами, держархів на Вінниччині зберігає цілу низку документів, які можуть зацікавити істориків та усіх, хто цікавиться таємницями минулого України.

Наприклад, серед представлених на виставці документів є судова справа Устима Кармалюка і метричний церковний запис про вінчання Михайла Коцюбинського з Вірою Дейшею, особова справа державного та громадського діяча Дмитра Марковича.

Цікавими відбитками своєї епохи слугують судова справа одного з фундаторів авіації – морського офіцера Олександра Можайського і документи про розстріл більшовиками відомої на Поділлі поміщиці і благодійниці княгині Марії Щербатової тощо.

Документи, представлені в експозиції, виставлені у вільному доступі. Їх можна побачити за посиланням на сайті Державного архіву Вінницької області.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.