2 грудня розпочався офіційний візит делегації УІНП до Польщі

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович розпочав офіційний візит до Республіки Польща зустріччю з українською громадою у Польщі у приміщенні Посольства України.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Українські громадські організації в Польщі представили голова Об'єднання українців у Польщі (ОУП) Петро Тима, перший голова ОУП та президент Європейського конгресу українців Юрій Рейт, голова Українського товариства в Любліні Григорій Купріянович, директор програми Study Tour To Poland Мирослав Скірка, професор Варшавського університету Ростислав Крамар, голова Товариства українців-політв'язнів та репресованих у Республіці Польща Олександр Стець.

Участь у зустрічі взяли Надзвичайний та Поважний Посол України Андрій Дещиця та представники Посольства, члени делегації Інституту – голова Антон Дробович, начальниця управління комунікації та інформаційно-аналітичної роботи Олена Снігир, начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Павло Подобєд.

Представники урядової установи подякували українській громаді в Польщі за численні конструктивні ініціативи та зусилля щодо збереження історичної пам'яті українців у Польщі, а також за готовність до опрацювання складних сторінок минулого.

Українська громада зі свого боку наголосила на необхідності українським державним установам продовжувати діалог з представниками польського суспільства, відзначила, що зацікавлення Україною у Польщі, зокрема в університетських середовищах, не зменшується.

Учасники зустрічі торкнулися сфер потенційної співпраці українських громадських організацій у Польщі з УІНП. Серед іншого йшлося про співпрацю в рамках упорядкування українських цвинтарів у Польщі; проєкту "Віртуальний некрополь української еміграції" та доповнення цього ресурсу інформацією про поховання української еліти в Польщі.

Також була озвучена пропозиція спільними зусиллями створити онлайн-каталог меморіальних місць поляків в Україні. Представники української громади зазначили, що готові підтримати обмін досвідом між інституціями обох країн після завершення карантинних обмежень. А також позитивно відзначили виставку Інституту "1920: українці на захисті Європи від більшовизму" та запросили представити її польському суспільству.

Голова УІНП подякував за озвучені пропозиції та заявив про готовність їх підтримати. Він відзначив, що виступає за тісну координацію з громадою щодо чутливих питань національної пам'яті.

Офіційний візит української делегації продовжиться і сьогодні – 3 грудня.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.