2 грудня розпочався офіційний візит делегації УІНП до Польщі

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович розпочав офіційний візит до Республіки Польща зустріччю з українською громадою у Польщі у приміщенні Посольства України.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Українські громадські організації в Польщі представили голова Об'єднання українців у Польщі (ОУП) Петро Тима, перший голова ОУП та президент Європейського конгресу українців Юрій Рейт, голова Українського товариства в Любліні Григорій Купріянович, директор програми Study Tour To Poland Мирослав Скірка, професор Варшавського університету Ростислав Крамар, голова Товариства українців-політв'язнів та репресованих у Республіці Польща Олександр Стець.

Участь у зустрічі взяли Надзвичайний та Поважний Посол України Андрій Дещиця та представники Посольства, члени делегації Інституту – голова Антон Дробович, начальниця управління комунікації та інформаційно-аналітичної роботи Олена Снігир, начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Павло Подобєд.

Представники урядової установи подякували українській громаді в Польщі за численні конструктивні ініціативи та зусилля щодо збереження історичної пам'яті українців у Польщі, а також за готовність до опрацювання складних сторінок минулого.

Українська громада зі свого боку наголосила на необхідності українським державним установам продовжувати діалог з представниками польського суспільства, відзначила, що зацікавлення Україною у Польщі, зокрема в університетських середовищах, не зменшується.

Учасники зустрічі торкнулися сфер потенційної співпраці українських громадських організацій у Польщі з УІНП. Серед іншого йшлося про співпрацю в рамках упорядкування українських цвинтарів у Польщі; проєкту "Віртуальний некрополь української еміграції" та доповнення цього ресурсу інформацією про поховання української еліти в Польщі.

Також була озвучена пропозиція спільними зусиллями створити онлайн-каталог меморіальних місць поляків в Україні. Представники української громади зазначили, що готові підтримати обмін досвідом між інституціями обох країн після завершення карантинних обмежень. А також позитивно відзначили виставку Інституту "1920: українці на захисті Європи від більшовизму" та запросили представити її польському суспільству.

Голова УІНП подякував за озвучені пропозиції та заявив про готовність їх підтримати. Він відзначив, що виступає за тісну координацію з громадою щодо чутливих питань національної пам'яті.

Офіційний візит української делегації продовжиться і сьогодні – 3 грудня.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.