На «мистецькому» круглому столі пролунала ідея створити музей геноциду кримських татар

Міф про споконвічну ворожнечу слов'ян і кримських татар насаджувала радянська історіографія, щоб утримувати їх у місцях вигнання.

Про це під час Національного круглого столу на тему "Мистецтво" сказала історик Гульнара Бекірова, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Зв'язки простежуються в середньовіччі, і це абсолютно не ті зв'язки, про які тривалий час писала радянська історіографія. Вона культивувала міф, який був інструментом утримання кримських татар у місцях вигнання.

Це міф про споконвічну ворожнечу слов'ян і кримських татар, слов'ян і мусульман. Насправді все це абсолютно не так. Ми можемо пригадати, наприклад, дуже поважні відносини за часів української і кримськотатарської революцій 1917-1918 рр.", - зазначила історик.

На жаль, історія кримських татар і кримськотатарської культури досі погано відома в Україні, констатувала Бекірова. Це тим більше прикро, що поліетнічність, за її словами, не проблема, а надбання нашої країни.

Зокрема, у своєму виступі Бекірова згадала Усеїна Боданінського, який у 1917 році став ініціатором створення музею в Ханському палаці в Бахчисараї. Пісня ж Джамали "1944", за словами історика, "за три хвилини зробила ім'я і проблему кримських татар відомими у всьому світі".

Також Бекірова розповіла про ідею створити в Україні музей геноциду кримських татар.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.