На «мистецькому» круглому столі пролунала ідея створити музей геноциду кримських татар

Міф про споконвічну ворожнечу слов'ян і кримських татар насаджувала радянська історіографія, щоб утримувати їх у місцях вигнання.

Про це під час Національного круглого столу на тему "Мистецтво" сказала історик Гульнара Бекірова, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Зв'язки простежуються в середньовіччі, і це абсолютно не ті зв'язки, про які тривалий час писала радянська історіографія. Вона культивувала міф, який був інструментом утримання кримських татар у місцях вигнання.

Це міф про споконвічну ворожнечу слов'ян і кримських татар, слов'ян і мусульман. Насправді все це абсолютно не так. Ми можемо пригадати, наприклад, дуже поважні відносини за часів української і кримськотатарської революцій 1917-1918 рр.", - зазначила історик.

На жаль, історія кримських татар і кримськотатарської культури досі погано відома в Україні, констатувала Бекірова. Це тим більше прикро, що поліетнічність, за її словами, не проблема, а надбання нашої країни.

Зокрема, у своєму виступі Бекірова згадала Усеїна Боданінського, який у 1917 році став ініціатором створення музею в Ханському палаці в Бахчисараї. Пісня ж Джамали "1944", за словами історика, "за три хвилини зробила ім'я і проблему кримських татар відомими у всьому світі".

Також Бекірова розповіла про ідею створити в Україні музей геноциду кримських татар.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".