Чортківський замок на Тернопільщині хочуть відновити до 500-річчя міста

У Чорткові, що на Тернопільщині, до 500-річчя міста планують відреставрувати старовинний замок, перетворивши його на туристичний "магніт" області.

Як повідомляє пресслужба Чортківської міськради, про це йшлося під час робочої поїздки до міста заступниці голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук щодо початку підготовки до 500-ліття міста у 2022 році.

 

"Роботи у старовинному Чортківському замку надзвичайно багато. Безумовно, потрібно проводити детальні розкопки всієї території замку, адже, за різними джерелами, тут є чимало цікавих речей. Також важливо було би відновити дві вежі та дах над палацом. Окрім того, замок має бути наповнений життям.

Тут можна зробити мистецьку галерею для виставок робіт художників, музейні експозиції, які стосуються історії самого замку, туристичне арт-кафе, сувенірні магазини та чимало цікавого. Сподіваємось, що все задумане реалізується", – зауважив директор заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

Відновлювати Чортківський замок і робити його туристично привабливим керівництво міста разом із народною депутаткою Євгенією Кравчук планують у межах урядової програми "Велика реставрація".

Як зауважили в міськраді, суть "Великої реставрації" полягає не тільки в тому, що треба зберегти об'єкти культури й історичної спадщини, а й у тому, щоб зробити їх самодостатніми – щоб вони могли заробляти кошти. Бо більшість цих об'єктів – туристичні атракції, які притягуватимуть людей з різних куточків країни.

"Урядова програма "Велика реставрація" має декілька умов. Перша – надається перевага об'єктам, які мають національне значення та перебувають в аварійному стані. Друга – потрібне співфінансування від громади. Третя – найкраще підходять об'єкти, які мають туристичний потенціал, зручне транспортне сполучення тощо. Чортків повинен стати серцем області", – розповіла під час зустрічі Кравчук.

У свою чергу міський голова Чорткова Володимир Шматько запевнив, що із бюджету громади буде співфінансування на реставрацію замку.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.