Чортківський замок на Тернопільщині хочуть відновити до 500-річчя міста

У Чорткові, що на Тернопільщині, до 500-річчя міста планують відреставрувати старовинний замок, перетворивши його на туристичний "магніт" області.

Як повідомляє пресслужба Чортківської міськради, про це йшлося під час робочої поїздки до міста заступниці голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук щодо початку підготовки до 500-ліття міста у 2022 році.

 

"Роботи у старовинному Чортківському замку надзвичайно багато. Безумовно, потрібно проводити детальні розкопки всієї території замку, адже, за різними джерелами, тут є чимало цікавих речей. Також важливо було би відновити дві вежі та дах над палацом. Окрім того, замок має бути наповнений життям.

Тут можна зробити мистецьку галерею для виставок робіт художників, музейні експозиції, які стосуються історії самого замку, туристичне арт-кафе, сувенірні магазини та чимало цікавого. Сподіваємось, що все задумане реалізується", – зауважив директор заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

Відновлювати Чортківський замок і робити його туристично привабливим керівництво міста разом із народною депутаткою Євгенією Кравчук планують у межах урядової програми "Велика реставрація".

Як зауважили в міськраді, суть "Великої реставрації" полягає не тільки в тому, що треба зберегти об'єкти культури й історичної спадщини, а й у тому, щоб зробити їх самодостатніми – щоб вони могли заробляти кошти. Бо більшість цих об'єктів – туристичні атракції, які притягуватимуть людей з різних куточків країни.

"Урядова програма "Велика реставрація" має декілька умов. Перша – надається перевага об'єктам, які мають національне значення та перебувають в аварійному стані. Друга – потрібне співфінансування від громади. Третя – найкраще підходять об'єкти, які мають туристичний потенціал, зручне транспортне сполучення тощо. Чортків повинен стати серцем області", – розповіла під час зустрічі Кравчук.

У свою чергу міський голова Чорткова Володимир Шматько запевнив, що із бюджету громади буде співфінансування на реставрацію замку.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.