У Кореї знайшли камінці для гри в го і прикраси доби царства Сілла

Сотні каменів для гри го і дорогоцінних прикрас у вигляді жуків були знайдені вченими разом з бронзовою короною і золотими аксесуарами в гробниці

Про це повідомляє НВ.

Археологи з Південної Кореї вважають, що в цій усипальні було поховано принцесу колись могутнього царства Сілла, яке існувало у І тисячолітті нашої ери.

Реліквії були знайдені в стародавній гробниці — Могилі № 44 — в Джоксамі в південному місті Кенджу, де Національний дослідницький інститут культурної спадщини Кенджу (GNRICH) з 2014 року проводив розкопки.

 
Фото: Gyeongju National Research Institute of Cultural Heritage

Кенджу, розташований за 371 км на південний схід від Сеула, відомий як столиця стародавнього королівства Сілла (57 р. до н.е. — 935 р. н.е.), яке існувало разом з королівствами Пекче і Когурьо в епоху Трьох Царств.

Серед виявлених реліквій була корона з позолоченої бронзи, пара золотих кулонів і сережок, нагрудна прикраса, а також різні золоті та срібні предмети. Також серед знахідок були 50 шматочків слюди, мінералу, який в даосизмі вважався інгредієнтом молодості та довголіття.

Серед деяких цікавих артефактів були прикраси з позолоченої бронзи, прикрашені золотими жуками, дорогоцінними каменями, і 200 штук чорних, сірих і білих каменів для гри го.

Беручи до уваги аксесуари й ножі зі срібним орнаментом, які в ту епоху носили здебільшого жінки, влада припустила, що гробниця була побудована в кінці п'ятого століття, а власницею гробниці була жінка зростом приблизно 150 см.

Також було припущення, що жінка була членом королівської сім'ї, враховуючи, що прикраси у вигляді таких жуків "були виявлені тільки в гробницях найвищих чинів у Сілла". Дослідники, які брали участь у розкопках, додали, що жінка могла бути неповнолітньою.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.