У Кореї знайшли камінці для гри в го і прикраси доби царства Сілла

Сотні каменів для гри го і дорогоцінних прикрас у вигляді жуків були знайдені вченими разом з бронзовою короною і золотими аксесуарами в гробниці

Про це повідомляє НВ.

Археологи з Південної Кореї вважають, що в цій усипальні було поховано принцесу колись могутнього царства Сілла, яке існувало у І тисячолітті нашої ери.

Реліквії були знайдені в стародавній гробниці — Могилі № 44 — в Джоксамі в південному місті Кенджу, де Національний дослідницький інститут культурної спадщини Кенджу (GNRICH) з 2014 року проводив розкопки.

 
Фото: Gyeongju National Research Institute of Cultural Heritage

Кенджу, розташований за 371 км на південний схід від Сеула, відомий як столиця стародавнього королівства Сілла (57 р. до н.е. — 935 р. н.е.), яке існувало разом з королівствами Пекче і Когурьо в епоху Трьох Царств.

Серед виявлених реліквій була корона з позолоченої бронзи, пара золотих кулонів і сережок, нагрудна прикраса, а також різні золоті та срібні предмети. Також серед знахідок були 50 шматочків слюди, мінералу, який в даосизмі вважався інгредієнтом молодості та довголіття.

Серед деяких цікавих артефактів були прикраси з позолоченої бронзи, прикрашені золотими жуками, дорогоцінними каменями, і 200 штук чорних, сірих і білих каменів для гри го.

Беручи до уваги аксесуари й ножі зі срібним орнаментом, які в ту епоху носили здебільшого жінки, влада припустила, що гробниця була побудована в кінці п'ятого століття, а власницею гробниці була жінка зростом приблизно 150 см.

Також було припущення, що жінка була членом королівської сім'ї, враховуючи, що прикраси у вигляді таких жуків "були виявлені тільки в гробницях найвищих чинів у Сілла". Дослідники, які брали участь у розкопках, додали, що жінка могла бути неповнолітньою.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".