Стародавні крокодили, що могли бігати, як страуси. ФОТО

Група палеонтологів заявляє, що деякі стародавні крокодили могли пересуватися на двох лапах.

Про це, на їхню думку, свідчать прекрасно збережені скам'янілі сліди, виявлені у Південній Кореї, пише кореспондент BBC News з питань науки Джонатан Амос.

Так художники уявляють крокодилів, що могли ходити на двох лапах
Так художники уявляють крокодилів, що могли ходити на двох лапах
A.ROMILIO/UNIVERSITY OF QUEENSLAND

Вчені виявили близько сотні таких відбитків завдовжки 18-24 см – тварини ймовірно залишили їх у мулі біля давно зниклого озера у часи раннього Крейдового періоду, 110-120 млн років тому.

Палеонтологи кажуть, що ця знахідка може змінити наше сприйняття крокодилів.

"Люди звикли думати, що крокодили мало що роблять – що вони просто лежать днями десь на берегах Нілу чи річок Коста-Рики. Ніхто не думає, а що як ці істоти могли ходити на двох лапах і бігати, як страус чи Тиранозавр Рекс", - відзначає заслужений професор Університету Колорадо Мартін Локлі у розмові з BBC News.

Нове дослідження має викликати палкі дебати, адже навряд чи всі вчені погодяться з висновками про "дволапих крокодилів".

Професор Локлі та його колеги назвали тварину, яка залишила знайдені сліди, Batrachopus grandis.

Хоча її фізичних решток наразі не виявили – всі уявлення про неї ґрунтуються виключно на відбитках.

Так виглядають ті самі сліди
Так виглядають ті самі сліди
KYUNG SOO KIM/CUE

Ці сліди дуже схожі, хоча й набагато більші, на сліди викопних крокодилів Batrachopus, що жили на десятки мільйонів років раніше у Юрський період.

Ті давніші крокодили, втім, були чотирилапі – пересувалися на чотирьох кінцівках.

Утім, як каже професор Локлі, єдиним поясненням слідів, знайдених зараз у Південній Кореї, може бути те, що були крокодили, які ходили на двох лапах.

За його словами, відбитки збереглися дуже чіткими, їх можна детально роздивитися.

"Вони ставили одну лапу перед іншою. Вони навіть могли б пройти тест на тверезість. Але немає відбитків передніх лап", - аргументує вчений.

На користь теорії про "дволапих крокодилів", які мали більш вертикальну поставу, свідчить і глибина слідів, зокрема глибші відбитки п'яток, каже керівник досліджень професор К'юнг Су Кім з південнокорейського Національного університету Чінджу.

Вчені вважають, що сліди належать істоті завдовжки 3 м
Вчені вважають, що сліди належать істоті завдовжки 3 м
KYUNG SOO KIM/CUE

"У купі з тим, що ми не виявили будь-яких відбитків хвоста, стає зрозуміло, що ці істоти пересувалися на двох лапах", - пояснює вчений.

За його словами, вони рухалися, як багато динозаврів, але сліди не належать динозаврам, адже ті (як і їхні нащадки птахи) спиралися скоріше на пальці ніг.

"Крокодили ж ходять на стопах ніг, лишаючи чіткі відбитки п'яток. Так само, як люди", - додає професор.

А професор Локлі вважає, що нові сліди дозволять по-новому пояснити схожі відбитки, які він з колегами виявив у 2012 році – тоді вчені вважали, що знайшли трохи гірше збережені і молодші відбитки гігантських літаючих рептилій, відомих як птерозаври.

Зараз же Мартін Локлі припускає, що ті відбитки також могли зробити "дволапі крокодили" Batrachopus.

У Півленній Кореї знайшли багато старовинних слідів, але порівняно мало кісток
У Півленній Кореї знайшли багато старовинних слідів, але порівняно мало кісток
KYUNG SOO KIM/CUE

Інший вчений – професор Філ Меннінг з Університету Манчестера – вважає, що сліди справді "дуже цікаві" і потребують детального вивчення.

Однак він сумнівається у тому, що їх справді могли залишити "прямоходячі крокодили".

За словами вченого, манера руху сучасних крокодилів показує, що навіть коли вони пересуваються швидко, їхні лапи рухаються від тіла, а не до нього – як на виявлених доріжках слідів.

"Як на мене, то їх зробив хтось з динозаврів. Чи був то крокодил, ми, на жаль, не знаємо, адже немає викопних кісток, які б про це свідчили", - резюмує професор Меннінг.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".