Стародавні крокодили, що могли бігати, як страуси. ФОТО

Група палеонтологів заявляє, що деякі стародавні крокодили могли пересуватися на двох лапах.

Про це, на їхню думку, свідчать прекрасно збережені скам'янілі сліди, виявлені у Південній Кореї, пише кореспондент BBC News з питань науки Джонатан Амос.

Так художники уявляють крокодилів, що могли ходити на двох лапах
Так художники уявляють крокодилів, що могли ходити на двох лапах
A.ROMILIO/UNIVERSITY OF QUEENSLAND

Вчені виявили близько сотні таких відбитків завдовжки 18-24 см – тварини ймовірно залишили їх у мулі біля давно зниклого озера у часи раннього Крейдового періоду, 110-120 млн років тому.

Палеонтологи кажуть, що ця знахідка може змінити наше сприйняття крокодилів.

"Люди звикли думати, що крокодили мало що роблять – що вони просто лежать днями десь на берегах Нілу чи річок Коста-Рики. Ніхто не думає, а що як ці істоти могли ходити на двох лапах і бігати, як страус чи Тиранозавр Рекс", - відзначає заслужений професор Університету Колорадо Мартін Локлі у розмові з BBC News.

Нове дослідження має викликати палкі дебати, адже навряд чи всі вчені погодяться з висновками про "дволапих крокодилів".

Професор Локлі та його колеги назвали тварину, яка залишила знайдені сліди, Batrachopus grandis.

Хоча її фізичних решток наразі не виявили – всі уявлення про неї ґрунтуються виключно на відбитках.

Так виглядають ті самі сліди
Так виглядають ті самі сліди
KYUNG SOO KIM/CUE

Ці сліди дуже схожі, хоча й набагато більші, на сліди викопних крокодилів Batrachopus, що жили на десятки мільйонів років раніше у Юрський період.

Ті давніші крокодили, втім, були чотирилапі – пересувалися на чотирьох кінцівках.

Утім, як каже професор Локлі, єдиним поясненням слідів, знайдених зараз у Південній Кореї, може бути те, що були крокодили, які ходили на двох лапах.

За його словами, відбитки збереглися дуже чіткими, їх можна детально роздивитися.

"Вони ставили одну лапу перед іншою. Вони навіть могли б пройти тест на тверезість. Але немає відбитків передніх лап", - аргументує вчений.

На користь теорії про "дволапих крокодилів", які мали більш вертикальну поставу, свідчить і глибина слідів, зокрема глибші відбитки п'яток, каже керівник досліджень професор К'юнг Су Кім з південнокорейського Національного університету Чінджу.

Вчені вважають, що сліди належать істоті завдовжки 3 м
Вчені вважають, що сліди належать істоті завдовжки 3 м
KYUNG SOO KIM/CUE

"У купі з тим, що ми не виявили будь-яких відбитків хвоста, стає зрозуміло, що ці істоти пересувалися на двох лапах", - пояснює вчений.

За його словами, вони рухалися, як багато динозаврів, але сліди не належать динозаврам, адже ті (як і їхні нащадки птахи) спиралися скоріше на пальці ніг.

"Крокодили ж ходять на стопах ніг, лишаючи чіткі відбитки п'яток. Так само, як люди", - додає професор.

А професор Локлі вважає, що нові сліди дозволять по-новому пояснити схожі відбитки, які він з колегами виявив у 2012 році – тоді вчені вважали, що знайшли трохи гірше збережені і молодші відбитки гігантських літаючих рептилій, відомих як птерозаври.

Зараз же Мартін Локлі припускає, що ті відбитки також могли зробити "дволапі крокодили" Batrachopus.

У Півленній Кореї знайшли багато старовинних слідів, але порівняно мало кісток
У Півленній Кореї знайшли багато старовинних слідів, але порівняно мало кісток
KYUNG SOO KIM/CUE

Інший вчений – професор Філ Меннінг з Університету Манчестера – вважає, що сліди справді "дуже цікаві" і потребують детального вивчення.

Однак він сумнівається у тому, що їх справді могли залишити "прямоходячі крокодили".

За словами вченого, манера руху сучасних крокодилів показує, що навіть коли вони пересуваються швидко, їхні лапи рухаються від тіла, а не до нього – як на виявлених доріжках слідів.

"Як на мене, то їх зробив хтось з динозаврів. Чи був то крокодил, ми, на жаль, не знаємо, адже немає викопних кісток, які б про це свідчили", - резюмує професор Меннінг.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.