АНОНС: виставка «Скіфський звіриний стиль: труднощі «перекладу»

11 грудня 2020 року о 16.00 в Національному музеї історії України відбудеться відкриття виставки «Скіфський звіриний стиль: труднощі «перекладу»

 

Зображення тварин у давнину були притаманні багатьом народам, однак мистецтво звіриного стилю асоціюється саме зі скіфами – грізними кочовиками, що тримали у страху населення Північного Причорномор'я протягом чотирьох століть (VІІ–ІІІ ст. до. н. е.).

Скіфський звіриний стиль – це зображення в оригінальній художній манері певних тварин чи фантастичних істот або окремих частин їхнього тіла (голови, вух, лап, ніг, копит тощо). Були розповсюджені також сцени шматування та боротьби тварин.

Еволюція стилю прямувала від достатньо чітких, але реальних образів до їхньої орнаментальної схематизації, основні ж мотиви мало змінювалися з часом. Поза сумнівом звʼязок цього мистецтва з воїнською ідеологією та побутом.

Образи звіриного стилю, ймовірно, мали міфологічну основу. Археолог Дмитро Раєвський недарма називав їх своєрідним "зооморфним кодом", універсальною знаковою системою. Їх "розшифровка", або ж "переклад", має величезне значення для реконструкції скіфських вірувань та ритуалів.

Однак те, що було очевидним для скіфів, переважно залишається загадкою для сучасних учених.

Виставку "Скіфський звіриний стиль: труднощі "перекладу" можна вважати ще однією, візуальною, спробою прочитання цього загадкового "зооморфного коду".

На ній представлено близько 150 цікавих експонатів із колекції Національного музею історії України та його філії – Музею історичних коштовностей України, а також документи з наукового архіву Інституту археології НАНУ.

Виставку приурочено до 100-річчя від дня народження Варвари Іллінської, видатної дослідниці скіфських старожитностей, зокрема матеріалів із Національного музею історії України. Багато уваги вона приділяла й вивченню скіфського звіриного стилю.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.