Поліція Умані порушила справу через пошкодження меморіальної стіни воїнам АТО

Поліція Умані на Черкащині відкрила кримінальне провадження за фактом пошкодження меморіальної стіни воїнам АТО.

Про це повідомляє МВС.

 

Як нагадали у відомстві, 8 січня до Уманського райуправління поліції надійшло повідомлення від місцевих жителів про пошкодження меморіальної стіни воїнів АТО на вулиці Небесної Сотні. На місці події слідчо-оперативна група встановила факти пошкодження 3 фотокарток та прожектор, який підсвічував Обеліск Слави.

Поліцією Умані відкрито кримінальне провадження за кваліфікуючими ознаками ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом).

Санкція статті передбачає штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.

Зазначається, що нині правоохоронці спільно з громадською організацією "Уманська спілка учасників АТО" проводять заходи для встановлення зловмисників, причетних до вчинення правопорушення.


Нагадуємо, що в Умані у жовтні 2018 року було відкрито пам'ятний знак землякам, загиблим в зоні АТО, з викарбуваними іменами 20 загиблих уродженців Умані та району.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.