Поліція Умані порушила справу через пошкодження меморіальної стіни воїнам АТО

Поліція Умані на Черкащині відкрила кримінальне провадження за фактом пошкодження меморіальної стіни воїнам АТО.

Про це повідомляє МВС.

 

Як нагадали у відомстві, 8 січня до Уманського райуправління поліції надійшло повідомлення від місцевих жителів про пошкодження меморіальної стіни воїнів АТО на вулиці Небесної Сотні. На місці події слідчо-оперативна група встановила факти пошкодження 3 фотокарток та прожектор, який підсвічував Обеліск Слави.

Поліцією Умані відкрито кримінальне провадження за кваліфікуючими ознаками ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом).

Санкція статті передбачає штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.

Зазначається, що нині правоохоронці спільно з громадською організацією "Уманська спілка учасників АТО" проводять заходи для встановлення зловмисників, причетних до вчинення правопорушення.


Нагадуємо, що в Умані у жовтні 2018 року було відкрито пам'ятний знак землякам, загиблим в зоні АТО, з викарбуваними іменами 20 загиблих уродженців Умані та району.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.