У Ґданську зняли україномовний фільм про жінок «Солідарності». ВІДЕО

У рамках проєкту «Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать» Інституту міської культури міста Ґданськ знято два краєзнавчі фільми, зокрема, про легендарну діячку «Солідарності» етнічну українку Анну Валентинович.

Про це повідомляє Polskie radio.

 
Анна Валентинович

Як зазначається, у проєкті взяли участь 30 осіб.

Зауважується, що Інститут міської культури міста Ґданськ популяризує знання про спадщину незалежної профспілки "Солідарність". У рамках проєкту "Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать" було проведено безкоштовні курси для україномовних та російськомовних мешканців міста.

"На цих курсах учасники вчилися проводити екскурсію Ґданським суднобудівним заводом, де народилася профспілка "Солідарність". Черговим етапом курсів було проведення екскурсій українською та російською мовами по Ґданську", - розповіла речниця Інституту міської культури Марта Банька.

Вона додала: "Оскільки через обмеження епідемії коронавірусу, проведення традиційних екскурсій містом було досить ускладнене, ми вирішили зняти два фільми, які є пропозицією віртуальної екскурсії містом. У цих відео ми хотіли розповісти україно- та російськомовним мешканцям Ґданська про жінок-працівничок Ґданської судноверфі — Анну Валентинович та Аліну Пєньковську".

Кожен фільм триває 10 хвилин.

Проєкт "Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать" отримав дофінансування Міністерства культури та національної спадщини Польщі.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".