У Ґданську зняли україномовний фільм про жінок «Солідарності». ВІДЕО

У рамках проєкту «Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать» Інституту міської культури міста Ґданськ знято два краєзнавчі фільми, зокрема, про легендарну діячку «Солідарності» етнічну українку Анну Валентинович.

Про це повідомляє Polskie radio.

 
Анна Валентинович

Як зазначається, у проєкті взяли участь 30 осіб.

Зауважується, що Інститут міської культури міста Ґданськ популяризує знання про спадщину незалежної профспілки "Солідарність". У рамках проєкту "Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать" було проведено безкоштовні курси для україномовних та російськомовних мешканців міста.

"На цих курсах учасники вчилися проводити екскурсію Ґданським суднобудівним заводом, де народилася профспілка "Солідарність". Черговим етапом курсів було проведення екскурсій українською та російською мовами по Ґданську", - розповіла речниця Інституту міської культури Марта Банька.

Вона додала: "Оскільки через обмеження епідемії коронавірусу, проведення традиційних екскурсій містом було досить ускладнене, ми вирішили зняти два фільми, які є пропозицією віртуальної екскурсії містом. У цих відео ми хотіли розповісти україно- та російськомовним мешканцям Ґданська про жінок-працівничок Ґданської судноверфі — Анну Валентинович та Аліну Пєньковську".

Кожен фільм триває 10 хвилин.

Проєкт "Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать" отримав дофінансування Міністерства культури та національної спадщини Польщі.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.