Українців Угорщини запрошують до конкурсу з нагоди 150-річчя Лесі Українки

Товариство української культури в Угорщині оголосило конкурс «Наша Леся Українка» з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-річчя від дня народження її внучатої племінниці, членкині товариства Наталі Драгоманової (1921-2018).

Про це повідомляється на сторінці події в Фейсбуці.

 

Творче змагання проходитиме в таких категоріях:


- декламування творів поетеси;


- виконання музичних творів, пісень на слова Лесі Українки;


- створення відеокліпів, присвячених Лесі;


- римейк творів Лесі Українки (як би писала поетеса в наші дні);


- переклади творів Лесі на угорську мову;


- презентація власних вишивок.


Як зазначається, заявки необхідно подати до 15 січня 2021 року на електронну адресу: hromada.ukran@gmail.com.

Найкращого в кожній номінації визначить спеціально створена комісія. На переможців та учасників чекають захопливі призи та подорожі історичними місцями Лесі Українки, зазначається в повідомленні.


Як повідомлялося, Верховна Рада у лютому 2018 року ухвалила постанову про відзначення на державному рівні 150-річчя від дня народження видатної письменниці та громадського діяча Лесі Українки 25 лютого 2021 року.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».