Українців Угорщини запрошують до конкурсу з нагоди 150-річчя Лесі Українки

Товариство української культури в Угорщині оголосило конкурс «Наша Леся Українка» з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-річчя від дня народження її внучатої племінниці, членкині товариства Наталі Драгоманової (1921-2018).

Про це повідомляється на сторінці події в Фейсбуці.

 

Творче змагання проходитиме в таких категоріях:


- декламування творів поетеси;


- виконання музичних творів, пісень на слова Лесі Українки;


- створення відеокліпів, присвячених Лесі;


- римейк творів Лесі Українки (як би писала поетеса в наші дні);


- переклади творів Лесі на угорську мову;


- презентація власних вишивок.


Як зазначається, заявки необхідно подати до 15 січня 2021 року на електронну адресу: hromada.ukran@gmail.com.

Найкращого в кожній номінації визначить спеціально створена комісія. На переможців та учасників чекають захопливі призи та подорожі історичними місцями Лесі Українки, зазначається в повідомленні.


Як повідомлялося, Верховна Рада у лютому 2018 року ухвалила постанову про відзначення на державному рівні 150-річчя від дня народження видатної письменниці та громадського діяча Лесі Українки 25 лютого 2021 року.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.