Українців Угорщини запрошують до конкурсу з нагоди 150-річчя Лесі Українки

Товариство української культури в Угорщині оголосило конкурс «Наша Леся Українка» з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-річчя від дня народження її внучатої племінниці, членкині товариства Наталі Драгоманової (1921-2018).

Про це повідомляється на сторінці події в Фейсбуці.

 

Творче змагання проходитиме в таких категоріях:


- декламування творів поетеси;


- виконання музичних творів, пісень на слова Лесі Українки;


- створення відеокліпів, присвячених Лесі;


- римейк творів Лесі Українки (як би писала поетеса в наші дні);


- переклади творів Лесі на угорську мову;


- презентація власних вишивок.


Як зазначається, заявки необхідно подати до 15 січня 2021 року на електронну адресу: hromada.ukran@gmail.com.

Найкращого в кожній номінації визначить спеціально створена комісія. На переможців та учасників чекають захопливі призи та подорожі історичними місцями Лесі Українки, зазначається в повідомленні.


Як повідомлялося, Верховна Рада у лютому 2018 року ухвалила постанову про відзначення на державному рівні 150-річчя від дня народження видатної письменниці та громадського діяча Лесі Українки 25 лютого 2021 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.