В Угорщині знайшли скарб із близько 7000 рідкісних монет

Археологи, які досліджували середньовічну пам’ятку в містечку Уйлендєл, поблизу Будапешта в центральній Угорщині, виявили схованку з близько 7000 срібних та золотих монет.

"Ця знахідка – найбільший скарб монет пізнього Середньовіччя, будь-коли знайдений в окрузі Пешт", - йдеться в повідомленні Музейного центру Ференці, передає Mukachevo.net.

 

Найдавніша з монет, що датується II-м століттям, - це срібний денарій Луція Вера, імператора Римської імперії (161-169 років). Також знайдено кілька золотих монет часів угорського короля Матяша І Корвіна (1458–1490), а також срібні часів Владислава ІІ Ягелона (1490–1516) та Лайоша ІІ (1516-1526). Цікавим є ватиканський денарій часів папи Пія ІІ, що є дуже рідкісною монетою.

За оцінками археологів, загальна вартість знахідки близько 74 золотих форинтів на той час, коли їх було заховано. Тоді за них можна було купити 7 коней, а сьогодні можна придбати розкішний автомобіль.

Вважається, що вони були приховані мешканцями району під час нападу ворогів. На думку науковців скарб було заховано приблизно 1520 року, тобто перед відомою Битвою при Могачі, що відбулась 29 серпня 1526 року, в якій Османська імперія завдала нищівної поразки об'єднаному угорсько-чесько-хорватському війську.

Дводенними розкопками керував Балаж Надь за допомогою волонтерів з Асоціації археологічних громад. Раніше під час розкопок було виявлено 150 середньовічних монет практично на цьому ж місці у 2019 році.

Зараз було знайдено горщик, який вже був розбитий плугом очевидно при осінньому оранні землі. Плуг потягнув монети за собою у певному напрямку, але тракторист їх не помітив.

У окрузі Пешт це найцінніший монетний скарб пізнього середньовіччя, який був знайдений досі, тож попереду серйозні дослідження регіону.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.