В Угорщині знайшли скарб із близько 7000 рідкісних монет

Археологи, які досліджували середньовічну пам’ятку в містечку Уйлендєл, поблизу Будапешта в центральній Угорщині, виявили схованку з близько 7000 срібних та золотих монет.

"Ця знахідка – найбільший скарб монет пізнього Середньовіччя, будь-коли знайдений в окрузі Пешт", - йдеться в повідомленні Музейного центру Ференці, передає Mukachevo.net.

 

Найдавніша з монет, що датується II-м століттям, - це срібний денарій Луція Вера, імператора Римської імперії (161-169 років). Також знайдено кілька золотих монет часів угорського короля Матяша І Корвіна (1458–1490), а також срібні часів Владислава ІІ Ягелона (1490–1516) та Лайоша ІІ (1516-1526). Цікавим є ватиканський денарій часів папи Пія ІІ, що є дуже рідкісною монетою.

За оцінками археологів, загальна вартість знахідки близько 74 золотих форинтів на той час, коли їх було заховано. Тоді за них можна було купити 7 коней, а сьогодні можна придбати розкішний автомобіль.

Вважається, що вони були приховані мешканцями району під час нападу ворогів. На думку науковців скарб було заховано приблизно 1520 року, тобто перед відомою Битвою при Могачі, що відбулась 29 серпня 1526 року, в якій Османська імперія завдала нищівної поразки об'єднаному угорсько-чесько-хорватському війську.

Дводенними розкопками керував Балаж Надь за допомогою волонтерів з Асоціації археологічних громад. Раніше під час розкопок було виявлено 150 середньовічних монет практично на цьому ж місці у 2019 році.

Зараз було знайдено горщик, який вже був розбитий плугом очевидно при осінньому оранні землі. Плуг потягнув монети за собою у певному напрямку, але тракторист їх не помітив.

У окрузі Пешт це найцінніший монетний скарб пізнього середньовіччя, який був знайдений досі, тож попереду серйозні дослідження регіону.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.