В Україні заснували літературну премію за найкращі історичні твори

У Вінницькій області заснували Всеукраїнську літературну премію імені Миколи Рябого за найкращий літературний твір історичної тематики.

Про це у Фейсбуку повідомив голова Вінницької обласної організації Національної спілки письменників Вадим Вітковський.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

"Вінницьке обласне відділення Національної спілки письменників України та обласна комунальна установа "Видавничий дім "Моя Вінниччина", спільно з родиною Миколи Рябого оголошують про заснування щорічної Всеукраїнської літературної премії імені Миколи Рябого за найкращий літературний твір історичної тематики (поема, оповідання, повість, роман, п'єса) видані, опубліковані чи поставлені на сцені поточного року", - повідомив Вітковський.

За його словами, лауреатові вручатимуть грошову премію, диплом установленого зразка щороку, до 7 грудня, дня народження видатного українського письменника і патріота Миколи Рябого.

Твори на здобуття премії прийматимуть щорічно до 1 листопада на адресу Вінницької обласної організації НСПУ.


Микола Рябий – вінничанин, відомий письменник, автор першого в Україні роману про героїв Крут "Ще не вмерла Україна", двічі номінувався на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. У доробку понад 30 повістей та романів, що оповідають про історичне минуле України та становлення її державності. Зокрема "33-й. Маленька повість про великий голод" і роман "Упала звізда Полин", присвячені аварії на ЧАЕС. Романи "Облава на озброєного вовка" і "Вервольф. Хроніка "озброєних вовків" розповідають про будівництво ставки Гітлера під Вінницею та боротьбу з нацизмом.

Письменник також упорядкував подорожній щоденник Павла Халебського "Україна — земля козаків" про подорож "православного патріарха Антиохійського і Всього Сходу Макарія ІІІ з Халеба до Московії й на зворотному шляху через Русь-Україну за урядування христолюбивого й хороброго гетьмана Богдана Хмельницького".

Він переклав, упорядкував і прокоментував ряд художніх, історичних та духовних книг.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін