У Польщі розпочався суд щодо істориків та їх книжки про Голокост

Цей судовий процес насправді є спробою теперішньої полсьької влади цензурувати історичні дослідження

У 2018 році історик Ян Грабовський та соціологиня Барбара Енгельклінг опублікували книжку "Далі - ніч". У книзі описано участь поляків у Голокості.

У цій книзі є епізод про те, як солтис містечка Малинів Едвард Маліновський допоміг єврейці вижити, але водночас і пограбував її.

До суду подала племінниця Едварда Маліновського Філомена Лещинська.

Професор Грабовський вважає цей судовий процес загрозливим для історичної науки, адже може знеохотити істориків до справді наукових, а не пропагандистських, досліджень.

 
Ян Грабовський та Барбара Енгельклінг
Uniwersytet Ottawy; PAP/jacek Bednarczyk

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.